Твір Некрасова “Кому на Русі жити добре” є чудовим прикладом того, як слід прописувати образи в творі, щоб справити на читача максимальний потрібний вам ефект. Некрасов прекрасний письменник, який у своєму творі зміг передати всі ті думки, що хотів, не відходячи від оповідання твори. Варто виділити персонажа Попа у творі “Кому на Русі жити добре”.
Поп – звичайний священнослужитель церкви, в якому немає практично нічого зовні примітного, але, проте характером і внутрішнім світом він вельми і вельми відрізняється від своїх колег по цеху. А він відрізняється наступними рисами.
Характером він досить унікальний персонаж, так як не входить в контраст з іншими персонажами, явно виділяючись на їх тлі, що дає читачеві можливість аналізувати його окремо від всіх інших представлених у творі персонажів. Він досить самостійний, мислити широко і відкрито, не заганяючи себе в рамки, хоч і є представником релігії, для яких, до речі, вільнодумство зовсім не властиво, що робить Попа вельми відмінних персонажем тільки з цієї причини. Також він досить сміливий і добрий чоловік, готовий допомогти кому завгодно і коли завгодно, хто б це не був, він завжди прийде на допомогу людині, якщо ця людина потребує допомоги.
Весь характер Попа будується на бажанні допомагати оточуючим, робити для них добро, однак, так як він є людиною релігії, то, відповідно, релігійні канони грають для нього також важливу роль. Він люто захищає ідеали православ’я, нікому, не дозволяючи похитнути його віру. Він вважає, що канони православ’я є єдино правильною релігією, яку варто приймати на віру, так як вона коректує поведінку людини в потрібну державі бік, у бік підпорядкування, проте він навіть не проти даного факту, а навпаки активно підтримує дану політику, так як вважає, що Русь розвалиться без сприяння православ’я і без того, на що можна буде вірити.
Я вважаю, що саме цю думку намагався донести до нас Некрасов через образ Попа у своєму творі “Кому на Русі жити добре”.
Твір Поп у творі Некрасова Кому на Русі жити добре
Поема «Кому на Русі жити добре» написана Н.А. Некрасовим після скасування кріпосного права. Її вся суть полягає в тому, що кріпаки, мріяли жити вільно, тепер не знають, що їм робити. Для поміщиків така реформа подібна смерті. Наприклад, одного з персонажів, князя Качатина, обманюють, що кріпосне право не скасували, тому що якщо він дізнається правду, то його вистачить удар. Некрасов у цій поемі зображує ставлення різних людей до даної реформи. Письменник хоче з’ясувати у своєму творі кому на Русі жити добре? Для цього він ввів персонажів селян, які ходять і розпитують у різних людей їх думки.
Так селяни зустріли попа, і запитали, чи щасливий поп. Він відповів, що не має ні багатств, ні спокою, ні честі. А в цьому, на думку попа, і полягала щастя. Піп каже про те, що селяни не бувають щасливі: або не врожайність, або досить багато врожаю, але обов’язково трапиться яка-небудь інша біда. Також Поп висловлює своє нещастя в тому, що у нього немає спокою. Що йому доводиться йти в будь-який час, як покличуть, то на похорони людини, то на народження немовлят, і болить у нього душа за страждання людські. Та й освіта священнослужителям отримати досить-таки важко.
Образ Попа досить різноманітний. Наприклад, спочатку він представляється нам як людина, якій доводиться експлуатувати селян, забирати останнє. З іншого боку, йому шкода селян, йому небайдуже думку народу. Саме Поп торкнувся теми про дівчат крестьянках, які працюють не покладаючи рук. Але як же відноситься просте стан до попа? До духовного стану селяни завжди ставилися зневажливо. Поп розповідає, як іронізує народ над попівським багатством, що селяни пускають плітки про хабарі від поміщиків і збір з народу останніх грошів. Як-то баба дала йому останні мідні п’ятаки і поп взяв їх, бо якщо він не візьме, то йому не на що буде жити. Але також він розуміє, що стара і сама потребувала них. Сам поп служить у сільській місцевості, керує великим храмом.
З образу попа ми бачимо життя всього духовенства та інтелігенції того часу. Їм не допомагає держава, над ними сміється народ, хоч і кличе священиків у будь який необхідний для селян час. З відміною кріпосного права, всі багаті поміщики, які подавали на життя, розбрелися по різних сторонах. А на подаяння селян їм живеться тяжко.
