Образ Русі в поезії Блоку твір

Поезія А. А. Блоку – це світ романтики, ілюзій, ідеалів, і тому образ Батьківщини в його віршах овіяний мрією, казкою. Але реальність Росії початку 20 століття, з війнами, потрясіннями, революцією, далека від фантазій. Тому герой Блоку залишає райські сади, і потрапляє в інший світ, обтяжливе, наповнений демонами. Люди в цьому світі «мертві», загрузли у вульгарності.

Весь світогляд поета побудоване на протиріччі, дуалізм. З одного боку, окрилює мрія, а з іншого – жорстока реальність. Через цю призму він сприймає і Росію.

У творі «Грішити безсоромно, непробудно» ми бачимо крамаря, людини обмеженого, подає милостиню, але людини, що обманює покупців. Тут викривається порок всіх російських людей. Незважаючи на це Блок зізнається в любові до Росії, говорить, що і такою вона всіх йому дорожче.

У 1906 році з’явився твір «Русь». У ньому російські простори – сонне царство, занурює душу в моральну дрімоту.
У поетичному циклі «Батьківщина» йдеться про Росію, як про таємничій країні, повеліває якої красуня – царівна. В « Залізниці» зачіпається аспект важкої долі російської жінки.

В останніх віршах циклу, написаних близько 1914 року, відчувається виразна нота насувається війни, революції, катастрофи.
Але і до цього, у творі « На полі Куликовому» 1908 року звучить мотив трагічної ознаки. Сам Блок, схильний до містицизму, вірив, що Куликовська битва – знакова подія для російського народу, і що така битва не остання, вона обов’язково повториться.

Пройшло більше ста років, з того моменту, як вперше прозвучали сповнені внутрішнього драматизму вірші Блоку. Але і в наші дні вони звучать свіжо і актуально, нагадуючи нам, як непросто любити свою батьківщину у важкі для неї і всіх нас часи.

Дивіться також:  Аналіз вірша Про, я хочу безумно жити Блок