Поет написав свій вірш у 1907 році. Олександр Блок досить тривалий час був прихильником символізму. Тому і в цій його роботі слід говорити не про весну, це час року не займає головне місце у вірші, воно пов’язане з життям автора. Олександр Блок-той поет, який приховує у віршах не лише позив до читача або відповідь на вселенський питання, але і приховує в них своє життя: радості і смутку, невдачі. Так вийшло і на цей раз.
У 1907 році, коли була весна, Блок переживає відхід коханої жінки-Любов Менделєєва. Весна стала у вірші лише тлом, на якому відбуваються всі переживання, негаразди ліричного героя (яким є сам Олександр Блок). Весна уособлює в творі обставини, які приймає герой. «Впізнаю тебе, життя! приймаю! І вітаю дзвоном щита!»-пише Блок, кажучи читачеві про те, що він готовий до того, що його чекає, а «дзвін щита» в даному випадку-готовність не тільки прийняти, але й захиститися . У кожній строфі вірша закладений свій значущі сенс.
Приміром друга строфа передає впевненість ліричного героя, він візьме свою долю, плакати буде він чи сміятися. Протягом усього вірша Блок розповідає непомітно про те, що чекає на повернення предавшей його дружини і має надію на радісне життя разом. «І зустрічаю тебе біля порога»-ця фраза адресована дружині поета, так само як і слова «Але над нами хмільна мрія» означають ту саму надію.
У будь-якому випадку Олександр Блок був достатньо сильною людиною, щоб взяти абсолютно будь-результат подій. Зрада дружини змусила його ненавидіти її, що він передає нам в останній строфі, кажучи в кінці:«Все одно: приймаю тебе!», показуючи ще раз, що він готовий прийняти все. Напевно, все-таки основний посил вірші-це звернення до дружини. Сім’я ненадовго все-таки возз’єдналася, як і пророкував Блок, але це було ненадовго. Любов Менделєєва продовжила в майбутньому заводити коханцем і поету залишилося лише забути про жінку, яка була для нього божеством і запам’ятати про неї гарне.
9 клас
Аналіз вірша Про весна без кінця і без краю за планом
