Олександр Блок незвичайний письменник-символіст. Його талант настільки цінний, що багато подій того часу відбилися в блискучих його віршах. В основі творчості Блоку лежить філософія Соловйова, завдяки вченню якого знайшов своє призначення ще один чоловік.
Олександру Блоку ніколи не була чужа тема Росії, бо батьківщина в серці письменника займала особливе місце. Образи Вітчизни стали розкриватися ще в «Віршах про Прекрасної Дами», де вважалося, що жіночність схоже на кохання. Все це вічно. У вигляді жінки постає Росія. А для Блоку вони – це щось піднесене, що глибоко духовне. Говорячи про це, варто згадати твір «Нова Америка», де схоже істинним любовних хвилювань і переживаннями є саме почуття патріотизму, вважається істинним.
Піклуючись про Вітчизну, постійно думаючи про нього, Блок випускає новий цикл «Батьківщина», що присвячений Любов Дельмас, яка була коханою письменника.
Олександр Блок зливав себе з батьківщиною, бо вважав, що вони одне ціле, неподільне. Він говорив: «Про Русь моя! Дружина моя!» Відразу видно, що для письменника Росія не просто слово, не просто поняття. Це щось більше, бо любить він її не настільки за щось зовнішнє, скільки внутрішнє. Всю свою уважність і турботу до батьківщини вилив письменник у вірші «Росія», написаний в 1908 році.
Письменник вірить у світле майбутнє Росії, приймає її такою, яка вона є. Без гніву впускає революцію, не вважаючи при цьому, що таке діяння як позитивно позначиться на батьківщині. Це видно в поемі «Дванадцять», де розкриваються жахи відбувається під час переворотних дій. Блок усвідомлює, що тієї колишньої Росії, на жаль, немає, це катастрофа. Проте навіть після всього, що сталося, письменник не перестає виявляти теплі почуття до батьківщини.
Так, образ Росії багатозначний в Олександра Блоку. В його творчості втілюються мотиви любові, ніжності, турботи до неї. Незважаючи ні на що творець не розчаровується у Вітчизні. Коли трапляються падіння, то він не перестає її любити і поважати, а навпаки, старається всіма силами брати участь в її житті.
Твір Образ Росії в творчості Блоку 11 клас
Як можна не любити свою країну, свою Батьківщину? Адже її, як і батьків, не вибирають. До образу Росії Блок звертається неодноразово. Він писав і про стару Русь, і про Русь революційну. Куликовській битві він присвятив кілька віршів. Він називає Русь своєю дружиною, звертається до неї, як до найближчої людини.
Росія завжди була загадкою для іноземців. У ранній творчості у вірші з назвою «Русь» він пише про нечисту силу – чаклунів з каламутним поглядом, чортів, відьом, які мешкають на її теренах. А за цією казкою ховається реальність – бідна, убога життя на величезних просторах. Деякі території неосяжної Росії і зараз так живуть. Убогі, похилені від старості хати, люди, що живуть за межею бідності.
Ще один вірш називається «Росія». У ньому описується російське село. Розбита дорога, сірі від дощів хати. Але поет вірить, що Росія не пропаде, не загине, який би правитель не стояв біля керма. Так, вона не згоріла в горнилі двох світових воєн. Розібралася з внутрішніми і зовнішніми ворогами, стала сучасною державою, з якою змушені рахуватися і друзі, і вороги.
Для Блоку Росія – це жінка. Прекрасна незнайомка з ранніх творів поета. Для нього поняття любити Росію і любити жінку -рівнозначні.
В поемі «Дванадцять» поет розмірковує про подальшу долю Росії. Поема у сучасників викликала безліч суперечок. Що ж хотів сказати поет в поемі? Перед країною лежить нелегкий шлях. І він пройде його разом з нею. Він ні на хвилину не відокремлює себе від Росії. От він питає «Русь моя, життя моє, разом ль нам мучитися?» Разом, разом.
У неї багато осіб. Спочатку вона була простою жінкою з зав’язаним до брів візерунковим хусткою. Країна зруйнованих сіл і доріг. Понівечена, в крові, б’ється на Куликовському полі і перемагає. Переживши революцію, перетворюється у світову промислову державу.
Блок визнає велике минуле великої країни. Росія воювала і воює постійно. Вона захищалася від половців і печенігів, боролася з ордами хана Мамая, скинула монголо-татарське іго. Біди, страждання, злидні випали на її частку. Поет любить і жаліє Росію, як кохану жінку. «О, бідна моя дружина, про що ти гірко плачеш?» запитує поет. Він вірить у велич улюбленої Росії, в її світле майбутнє.
«І вічний бій! Спокій нам тільки сниться!» Ось вирок поета. Вся історія Росії – безперервний бій і боротьба за свою незалежність. Особливо це актуально зараз, коли в світі є бажаючі послабити могутність Росії.
11 клас
