Зоряне небо заворожує. Хоча сьогодні задоволення побачити Чумацький шлях досить ускладнене – запиленість атмосфери, особливо в містах, значно знижує можливість розглянути зірки в нічному небі. Саме тому похід в астрономічну обсерваторію стає одкровенням для обивателя. І зірки знову починають вселяти в людину надії і мрії. У Росії обсерваторій близько 60, про найголовніших піде мова в даній статті.
Трохи загальних знань
Сучасні наземні обсерваторії – це науково-дослідні центри. Їх завдання набагато ширше, ніж просто спостереження за небесними світилами, явищами і штучними космічними об’єктами.
Оснащені сучасні наземні обсерваторії потужними телескопами (оптичними і радіо), сучасним інструментарієм для обробки отриманої інформації. Для них характерна наявність будівель з відкриваються люками або взагалі будівель, які обертаються разом з оптичними телескопами. Радіотелескопи встановлюють під відкритим небом.
Більшість обсерваторій розташовані на височинах або з хорошим круговим оглядом, і зазвичай їх розташування прив’язане до певних координатах, важливим в астрономії.
Історія вітчизняних обсерваторій
У Росії перший такий об’єкт в окремому приміщенні з’явився з ініціативи архієпископа Афанасія в 1692 році. Оптичний телескоп був встановлений на дзвіниці в Холмогорах в Архангельській області.
У 1701 році соратник і сподвижник Петра I дипломат і вчений Яків Вилимовича Брюс (Джеймс Деніель Брюс, 1670-1735) ініціював відкриття обсерваторії при Навигацкой школі на Сухаревой вежі в Москві. Вона мала велике практичне значення, тут були секстанты і квадранти. І саме тут вперше спостерігалося сонячне затемнення 1706 року.
Перша офіційна обсерваторія з’явилася на Василівському острові. Заснована вона була Петром I, але відкрилася вже при Катерині I в 1725 році. Вона збереглася і сьогодні, але вже як пам’ятник архітектури, під бібліотекою Академії наук. І в свій час ця восьмикутна вежа мала безліч недоліків, у числі яких і розташування в межах міста.
Все її обладнання було перевезено в Пулківську обсерваторію, закладка якого відбулася в 1835 році, а відкрилася вона у 1839-м. Довгий час саме ця астрономічна обсерваторія була провідною в Росії, і сьогодні вона зберегла свої позиції.
Сьогодні в Росії близько 60 обсерваторій і дослідних центрів, близько 10 вищих навчальних закладів з факультетами астрономії, більше тисячі астрономів і кілька десятків тисяч захоплених любителів зоряного неба.
Найважливіша
Пулковська астрономічна обсерваторія – головна в Російській академії наук. Вона розташована на Пулковських висотах, що в 19 кілометрах на південь від Санкт-Петербурга. Вона знаходиться на Пулковському меридіані і має координати 59°46″18″ північної широти і 30°19″33″ східної довготи.
У штаті цієї головної обсерваторії Росії 119 наукових співробітників, 49 кандидатів наук та 31 доктор наук. Всі вони ведуть роботу в наступних напрямках: астрометрія (параметри Всесвіту), небесна механіка, зоряна динаміка, еволюція зірок і позагалактична астрономія.
Все це можливо завдяки наявності складної апаратури, головним серед якої є один з найбільших сонячних телескопів у Європі – горизонтальний телескоп АЦУ-5.
Тут проводять вечірні та нічні екскурсії, коли можна побачити особливо зіркові «чорні» ночі. А ще при цій обсерваторії є музей, де зібрані експонати, що ілюструють всю історію астрономії. Тут можна побачити унікальні астрономічні та геодезичні старовинні прилади.
Другий Номер
Одна з найбільших в Росії – Пущинская радіоастрономічна обсерваторія АКЦ ФІАН. Вона заснована в 1956 році й сьогодні є однією з найбільш добре оснащених: радіотелескоп РТ-22, радіотелескопи меридианного типу з двома антенами ДКР-100 і БСА.
Розташований у р. Пущино Московської області, її координати 54°49″ північної широти та 37°38″ східної довготи.
Цікавий факт – у вітряну погоду можна почути «спів» телескопів. Кажуть, що у фільмі «Війна і мир» Сергій Бондарчук використовував запис саме цієї надривною пісні.
Астрономічна обсерваторія Казанського університету
У центрі Казані в студентському містечку знаходиться старовинна обсерваторія, заснована при кафедрі астрономії в 1833 році. Ця дивовижна будівля в стилі класицизму користується незмінною популярністю у гостей міста. Сьогодні це регіональний центр з навчання та використання супутникових систем навігації.
Головні інструменти цієї обсерваторії: рефрактор Мерц, гелиометр Репсольда, труба Джорджа Доллона, экваториал і годинник точного часу.
Одна з наймолодших
Байкальська астрофізична обсерваторія відкрита в 1980 році. Вона розташована в місці унікального микроастроклимата – локальні антициклони і малі висхідні потоки повітря з озера Байкал створюють тут унікальні умови для спостережень. Вона належить Інституту Сонячно-Земної фізики Російської академії наук і оснащена унікальною апаратурою: великим сонячним вакуумним телескопом (найбільшим на території Євразії), телескопом повного диска Сонця, хромосферным телескопом, фотогелиографом.
Головні напрямки діяльності цієї обсерваторії Росії – спостереження за тонкою структурою сонячних утворень і реєстрація спалахів на Сонці. Недарма її називають Сонячна обсерваторія.
Найбільший телескоп
Найбільший астрономічний центр Росії – Спеціальна астрофізична обсерваторія. Вона розташована біля гори Пастуховая на Північному Кавказі (селище Нижній Архиз, Карачаєво-Черкеська Республіка). Вона була заснована в 1966 році для роботи найбільшого в Росії телескопа – Великого Азимутального. Робота з його складання велася 15 років і сьогодні це телескоп з максимальним шестиметровим оптичним дзеркалом. Висота його купола – 50 метрів, а діаметр – 45 метрів.
Крім нього тут встановлені і ще 2 телескопа трохи менших розмірів.
Тут проводяться екскурсії для туристів, і в літній час цей телескоп відвідує до 700 осіб на день. Туристи їдуть у цей віддалений район ще й подивитися ікону Лик Христа. Це унікальна наскельна ікона, яка розташована в кілометрі від обсерваторії.
Тут, в Архиз, минуле ніби стикається з майбутнім і прагненням людства до зірок.
Нам власного неба мало
У 2017 році стартував російсько-кубинський проект по обладнанню двох обсерваторій на Кубі. Йде активне обговорення вибору найбільш оптимальних астроклиматических і метеорологічних умов для розміщення цих автономних і повністю автоматизованих телескопів.
Мета проекту передбачає збір та аналіз інформації про спектральних, позиційних та фотометричних характеристик різних космічних об’єктів.
