Один з яскравих радянських партійних діячів, для якого доля народу, держави справді була на першому місці. Це Олег Семенович Шенін. Розглянемо біографію цієї людини від найперших до останніх днів, розберемо його участь в долі держави, згадаємо цікаві факти з життя політика.
Досьє
Олег Семенович Шенін – радянський державний діяч, вітчизняний політик. Був секретарем ЦК КПРС, головою СКП-КПРС, головою КПРС.
Розглянемо досьє Олега Шеніна:
- Дата народження: 22.07.1937.
- Місце народження: СРСР, Волгоградська область, Володимирська пристань.
- Дата смерті: 28.05.2009. Олег Семенович помер у віці 71 року.
- Місце смерті: РФ, Москва.
- Місце поховання: Троєкуровське кладовищі столиці.
- Освіта: будівельний інститут Томська.
- Партійність: Компартія Радянського Союзу з 1962 року.
Політична кар’єра
Коротко наведемо хронологію кар’єри Олега Шеніна в політиці:
- Перший секретар Хакаси обласного комітету КПРС (1985-1987).
- Перший секретар Красноярського обласного комітету КПРС (1987-1990).
- Голова Красноярського крайсовета (1990).
- Секретар Центрального Комітету КПРС (1990-1991).
- Член Політбюро ЦК КПРС (1990-1991).
- Голова Ради СКП-КПРС (1992-2001).
- Голова КПРС (2001-2009).
Нагороди
Шенін Олег Семенович – володар цілої низки почесних державних нагород. Перерахуємо їх:
- Орден Жовтневої Революції.
- Орден Леніна.
- Орден Трудового Червоного Прапора.
- Дві нагороди “Знак Пошани”.
- Орден КНДР.
- Орден Афганистанской Демократичної республіки.
Тепер перейдемо безпосередньо до біографії Олега Семеновича Шеніна.
Дитинство і юність
Майбутній відомий політик з’явився на світ 22.07.1937. Місце, де він народився, – пристань Володимирівська, тоді ще Сталінградської області. Це було невелике селище на річці Ахтуба. Батько Олега Шеніна – робочий-будівельник. Він був зайнятий у будівництві нафтопроводів. Тому немає нічого дивного, що через кілька тижнів після народження хлопчика сім’я переїхала в Казахстанську республіку.
У 1952 році стався новий переїзд – на цей раз в Красноярський край. Олег Шенін вирішив піти по стопах батька. Він закінчив будівельний факультет Красноярського гірничого технікуму. У 18 років почав працювати техніком-десятником на зведенні об’єкта “Красноярськ-26”.
Кар’єра будівельника
Треба сказати, його чекало практично стрімке просування по службі:
- У 20 років Олег Семенович стає виконробом.
- У 22 роки – стає главою виробничого відділу при будівельному управлінні.
- У 25 років – провідним інженером на будмайданчику.
- У 27 років – начальником будуправління, що було зайнято в зведенні Красноярського алюмінієвого заводу.
Весь цей час Олег Шенін не забував про свою освіту. Він заочно закінчив Томський будівельний інститут.
В молоді роки Олег Семенович вже пов’язав свою долю з партією. У 1962 році вступив до лав КПРС. Також відомо, що він отримав додаткову освіту в партійному вузі – Академії суспільних наук при ЦК КПРС.
Вступ в партійне життя
Олег Шенін (фото державного діяча також поміщені у статтю) у 1967-1974 рр. займав виключно керівні посади: начальник будуправління, заст. керуючого, а пізніше і керуючий “Ачинскалюминстрой”.
У 1970 році він став на чолі будівництва великого об’єкта – Ачинського глиноземного комбінату. Далі вже почала розвиватися політична кар’єра Олега Семеновича. У 1974 році обраний 1-м секретарем Ачинського міського комітету КПРС. До речі, в пресі писали, що саме в цей момент свій кар’єри О. С. Шенін багато в чому посприяв у просуванні по службі Сергія Шойгу, майбутнього міністра МНС РФ.
Далі політична кар’єра комуніста Олега Шеніна розвивалася так:
- 1977 рік. Призначений 2-м секретарем Хакаси обласного комітету партії по Красноярському краю.
- 1980 рік. Направлення до Афганістану. Там Олег Семенович працював у ролі зонального радника в трьох провінціях – Кунар, Лагмане, Нангархаре.
- Повернувшись з відрядження, Олег Шенін був затверджений на посаду секретаря Красноярського обласного комітету.
- 1985 рік. Олег Семенович стає першим секретарем Хакаси обласного комітету.
- 1987 рік. Олег Шенін – перший секретар Красноярського крайового комітету.
- 1989 рік. Герой нашої розповіді обирається народним депутатом Радянського Союзу від Канського виборчого територіального округу Красноярського краю.
- 1990 рік. Як глава крайкому КПРС, Олег Шенін обраний головою Красноярського крайового Ради народних депутатів.
Діяльність у Центральному Комітеті партії
У 1989-му Олег Семенович входить в Російське бюро Центрального Комітету КПРС. У липні 1990-го нове просування. На XXVIII з’їзді Компартії за підсумками виборів Олег Шенін – секретар ЦК КПРС, член Політбюро Комуністичної партії.
У секретаріаті ЦК він був відповідальним за організаційну роботу. У перший же рік перебування на цій посаді секретар ЦК Олег Шенін підготував документ “Про невідкладні заходи з організації зовнішньоекономічної та комерційної діяльності”. Він зазначав, що життєво необхідно створити канал надходження валюти в партійну касу. Писав, що при цьому потрібно діяти в рамках розумної конфіденційності, а то й використовувати анонімні канали, маскуючі висновок на КПРС.
У той же період Олег Семенович почав висловлювати свою незгоду з діями прямого керівництва, а конкретно – Михайла Горбачова. Як О. Шенін зазначав пізніше, він мав пряме відношення до вийшов у травні 1991 року листа Р. Зюганова “Архітектор біля руїн”. У статті в “Радянській Росії” прозвучала пряма критика перебудовного курсу Горбачова. Тільки в 2004 році Шенін розповість журналістам, що авторами листа були працівники аналітичного управління КДБ, а внесок Геннадія Зюганова – лише підпис під матеріалом.
Підтримка ГКЧП
А тепер про Олега Шенине і ГКЧП. Після виступу Державного комітету з надзвичайного стану в кінці літа 1991-го О. С. Шенін відкрито підтримав путчистів.
Він безпосередньо направив в республіканські крайові комітети, робочі адреси перших секретарів областей і країв всього Союзу таємні шифрограми. У посланнях він закликав комуністів сприяти ГКЧП.
Деякі інформаційні видання стверджували, що Олег Шенін не тільки підтримав змовників, але і брав участь у плануванні і наступної за ним спробі державного перевороту в країні. Відомо, що напередодні нього Олег Семенович у складі делегації інших членів ЦК відвідав на Форосі Михайла Горбачова.
Після провалу путчистів О. Шеніна заарештували і помістили у відому в’язниці “Матроська тиша”. ЗМІ тоді приведуть слова Олега Семеновича після провалу заколоту: “Путчисти зробили велику помилку. Вони сказали “А”, але не сказали “Б” і інші букви алфавіту”.
Підстава СКП-КПРС
В “Матроської тиші” Олег Шенін провів близько року. В цей час він переніс три хірургічних операції. У жовтні 1992 року його звільнили за станом здоров’я. У 1994 році амністований.
Але на цьому його активна політична діяльність зовсім не закінчилася. Ще будучи в ув’язненні, Олег Семенович, як член ЦВК вже КПРФ, обраний делегатом XXIX з’їзду, який відбувся в лютому 1993-го. Тоді він заявив, що головне завдання – відновити єдину КПРС, партію соціалізму і радянської влади. На цьому ж з’їзді його одноголосно обрали головою Ради СКП (Союзу комуністичних партій) КПРС.
КПРФ ж не брала участі у цьому з’їзді і не увійшла до утвореного ним СКП-КПРС. В тому ж 1993 році Олег Шенін бере участь у весняних протестних акціях в Москві, в масових акціях біля Білого дому (Москва, Краснопресненська набережна) в знак підтримки та солідарності з Верховною Радою РРФСР, який пізніше був розпущений Б. Н. Єльциним, Президентом Російської Федерації.
У 1994 році КПРФ приєднується до СКП-КПРС. У 1995 році Олега Шеніна обирають Головою ЦК КПРФ. Він приходить на зміну ЦВК КПРФ. Тоді ж відбулося гучне виступ Олега Шеніна, на якому він заявив, що відмовляється балотуватися в Держдуму за партійними списками від КПРФ. Він сказав, що доля комуністичного руху для нього набагато важливіше депутатських мандатів.
На президентських виборах 1996 року Олег Семенович підтримав кандидатуру Геннадія Зюганова, як кандидата від усього комуністичного руху Росії. Він пройшов у другий тур виборів, але все ж програв за кількістю набраних голосів чинному Президенту Борису Єльцину.
Подальша доля СКП-КПРС
У березні 1997 року Олег Шенін обирається головою міжнародного руху “За союз і братерство народів”. Відзначалися також успіхи Олега Семеновича в якості лідера комуністів. Наприклад, до 2000 року в СКП увійшли 19 комуністичних партій і 3 комуністичних руху. Але вже не можна було приховати накалявшихся протиріч між послідовниками Шеніна і Зюганова.
У січні 2000 року, взявши за базу ратифікацію законодавчим сектором Договору про створення Союзного об’єднання Росії і Білорусі, Шенін запропонував комуністичним партіям двох держав об’єднатися в Комуністичну партію Союзу. Це і стало причиною розколу – керівництво КПРФ виступило різко проти цієї ініціативи.
15.07.2000 Олег Шенін обирається першим секретарем заснованої в той же день Комуністичної партії Росії та Білорусі. Правда, ЗМІ стверджували, що на зборах були присутні лише 10 представників від білоруської Компартії. У грудні 2000-го на позачерговому пленумі СКП були звільнені від займаних посад Олег Семенович і його чотири заступники. У результаті місце Голови СКП-КПРС займає Геннадій Зюганов.
Пізніше проведене розслідування зазначило, що при організації “перевороту” знайшлися грубі порушення Статуту, підробку та фальсифікацію. З цього приводу всі рішення на позачерговому пленумі зізналися недійсними.
У липні 2001 року був проведений Надзвичайний XXXII з’їзд СКП-КПРС. На цьому заході вже стало зрозуміло, що об’єднання розділилося на прихильників Шеніна і на прихильників Зюганова. За пропозицією Олега Семеновича була проведена реабілітація особистості В. В. Сталіна, скасовано рішення ще ХХ і ХХІІ з’їздів.
У 2004 році СКП-КПРС був повністю скасований. Замість нього комуністи відтворили Комуністичну партію Радянського Союзу, єдину для даного руху. Головою цього об’єднання знову був обраний О. С. Шенін.
Висунення на пост Президента
В травні 2006-го Олег Семенович заявив ЗМІ, що планує висувати свою персону на пост Президента РФ на виборах 2008 року.
У 2007 році він різко засудив висловлювання своїх однопартійців з “російського питання”. Олег Семенович заявив, що націоналізм – це ігри, в які комуністи не повинні грати. Він сказав, що партія стоїть тільки на інтернаціональних позиціях, щоб отримати підтримку більшості людей.
Але в грудні 2007 року Центральний виборчий комітет РФ відмовився реєструвати Олега Шеніна в ролі кандидата в Президенти. Хоч його підтримало підписами необхідне число виборців. Причина – наданий неповний пакет документів. Не вистачало довідки з роботи. Але Олег Семенович тоді був на пенсії і працював на громадських засадах.
Особисте життя
Олег Семенович помер 28 травня 2009 року. Першого червня був похований на московському Троєкуровському кладовищі поблизу свого соратника – генерала армії Валентина Варенникова. Причина смерті – тривала тяжка хвороба політика.
Про особисте життя Олега Семеновича відомо мало. З 1985 року він був одружений на Шениной Тамарі Олександрівні. Дітей у Олега Шеніна троє – дві доньки і син.
Відомо, що він був членом Російської академії космонавтики, а також іншого відомого об’єднання – Міжнародної академії інформатизації. Вільний час політик прагнув присвятити музиці – дуже любив романси.
Олег Шенін запам’ятався багатьом як один з найяскравіших “лівих” політиків останніх двох десятиліть. Незважаючи на мінливу історію, поява нових цінностей, він до останніх днів був вірний комунізму.
