Завдання вивчення ландшафтів
Базовою метою ландшафтознавства можна назвати всебічне вивчення територіальних геосистем за характеристиками структури, складу, функціонування і динаміки розвитку. Причому сам процес дослідження повинен спиратися на принципи сполучення фізичної географії і ландшафтознавства, тобто передбачати використання понять, методів і підходів, застосовуваних у загальному вивченні геофізичної системи. Якщо детально фіксувати параметри тієї або іншої системи без загального її розуміння в структурі природного комплексу, результат не дасть відповідей на ключові питання дослідження.
Для досягнення загальних цілей вивчення використовують наступні завдання:
- Систематизація, типологія і класифікація ландшафтів.
- Визначення структури та будови ландшафту дозволить встановити внутрішні зв’язки в місцевій геофізичної системі та визначити її стійкість.
- На основі ландшафтної карти визначаються закономірності територіальної диференціації, а також впровадження природно-територіального комплексу в ході районування.
- Визначення історичних чинників утворення ландшафту. Виявивши закономірності розвитку території, можна скласти ландшафтний прогноз.
- Картування природно-територіального комплексу. На сьогоднішній день це одна з найбільш актуальних завдань ландшафтознавства, оскільки картографічні матеріали такого типу широко застосовуються у всіх галузях діяльності людини.
- Дослідження природно-ресурсної бази ландшафту, а також вироблення правил і принципів щодо її раціонального використання, оптимізації та збереження.
- Вивчення факторів господарського впливу людської діяльності на природно-територіальні комплекси локального та регіонального рівня.
- Вивчення навколишнього ландшафту з точки зору впливу на соціально-культурну життя людини.
У процесі вирішення поставлених цілей і завдань ландшафтознавство спирається на ряд наступних принципів:
- Об’єктивність. Геосистема існує об’єктивно, маючи конкретну структуру, якості, властивості і параметри, що дозволяє в процесі вивчення дотримуватися цього принципу.
- Генетичний принцип. Комплексне вивчення неможливе без урахування походження, характеру розвитку і віку конкретного ландшафту.
- Принцип однорідності. У даному випадку діє наступне правило: найбільша однорідність характеризує найменші одиниці природно-територіального комплексу. Чим вище рівень, до якого належить вивчається система, тим нижчий ступінь її однорідності і складніше методи дослідження.
- Системність підходу у вивченні. Слід розглядати природно-територіальні комплекси як цілісну систему з поправкою на взаємодію з іншими ієрархічними рівнями.
