Особливості Громадянської війни в Казахстані (1918-1920)
Відбулося з’єднання Туркестану з Росією ранньої восени 1919 року фактично зумовило остаточну перемогу революції в цьому регіоні. Значна частина представників казахської інтелігенції Алаш-Орди перейшли на бік Радянської влади. Визнання соціалістичних ідей в бідних прошарках суспільства, зосередження важливих ресурсів у руках більшовиків і пом’якшення політики щодо національних окраїн зіграли свою вирішальну роль.
Історики виділяють наступні особливості Громадянської війни в Казахстані:
- економічна відсталість галузей;
- відсутність загальної лінії фронту, що ускладнювало координацію бойових операцій;
- малонаселеність краю;
- партизанський опір;
- нерівне співвідношення сил на користь прихильників контрреволюції;
- невелика питома вага робочого класу;
- дислокація козачих військ (Оренбург, Уральськ, Омськ, Семиріччі);
- близькість зовнішніх кордонів, що дозволила білогвардійцям отримувати підтримку з-за кордону.
Варто відзначити, що військові маневри цієї війни значно різнилися з попередніми періодами і були відзначені своєрідним творчістю, ломавшим всякі стереотипи управління військами та військової дисципліни.
