Варіант 2
Жанр історичної поеми Пушкіна можна назвати комбінованим. Основою твору, безумовно, є історичне оповідання про перемогу в Полтавській битві, переломившей хід Північної війни і подій, що передували їй. Серед них значну роль відіграло зрада гетьмана Мазепи, який намагався повести українців проти Росії, але потерпілого в цьому невдачі. Проте в поемі видно і романтична лінія, починаюча її.
Поетичний твір складається з трьох пісень. Перша описує сватання українського гетьмана до доньки Кочубея Марії та її втеча з Мазепою. Друга присвячена обставинам, що передує бою. Третя оповідає про самій битві. Наявності поступовий перехід від романтичного оповідання до оповідання про реальних історичних подіях.
Ймовірно, романтична канва, яка висвітлює взаємини гетьмана Мазепи й Кочубея, знадобилася автору для пожвавлення розповіді через характеристику і образний опис персонажів. Серед них більшість – реальні історичні особи (Петро I, Карл XII Кочубей і т. д.), які відіграли велику роль в описуваних подіях. Кульмінація і поеми взагалі наступає паралельно з розкриттям характерів її персонажів – у заключній частині, при описі самого бою.
У поемі Пушкін використовує епітети персонажів, мета яких – висловити своє ставлення до них. Мазепа у нього – «похмурий», «сердитий старий». Кочубей – «багатий і славний», Марія – «молода» і «полохлива». Зіткнення між персонажами не тільки описують дійсно відбулися події, але і відображають боротьбу між добром і злом, гідністю та егоїзмом.
При самому описі битви автор розкриває створені ним образи героїв. Шведський король представлений нерішучим, а переможець – Петра I показаний енергійним, впевненим у перемозі. Російський імператор також протиставляється зрадникові Мазепі. Він показаний думає про благо країни, тоді як український гетьман був зайнятий думками тільки про себе.
Поема добре викладає деталі битви, але Пушкін не залишається на сухий документальної ґрунті. Твір написано емоційно, автор відкрито висловлює своє ставлення до персонажів, не приховує патріотичних почуттів.
