Підводний човен К-21 є однією з найзагадковіших в історії радянського флоту. До цих пір вчені сперечаються про те, чи дійсно їй вдалося поранити потужний німецький корабель «Тирлиц», або ж ні. Сьогодні човен знаходиться в Сєвероморську і функціонує в якості музею. З її експонатами можуть ознайомитися всі бажаючі.
Чим цікава човен?
Підводний човен К-21, побудована в 1939 році, за п’ятнадцять років своєї служби взяла участь у великій кількості операцій проти фашистських загарбників. Вже в своєму першому поході її екіпажу вдалося з допомогою грамотно розставлених мінних загороджень відправити на дно великий норвезький транспорт, що перевозив військову техніку.
Але найбільшу популярність субмарина придбала в червні 1942 року, коли в результаті ворожого нападу була змушена захищати конвой з продовольством і атакувати лінкор «Тирлиц». І тут починаються досить серйозні розбіжності: радянська сторона стверджує, що корабель був серйозно пошкоджений в ході атаки, а в німецькій документації нападу на «Тирлиц» не було як такого. Був лінкор пошкоджений або ж ні – вчені досі не можуть прийти до єдиної думки з даного питання.
КР – Крейсер Рудницького
Підводні човни типу 21-й спочатку мали саме таку назву, планувалося, що вони будуть істотно перевершують зарубіжні аналоги. Спочатку планувалося, що субмарини даного типу будуть мати ангаром на палубі, в якому можна зберігати розвідувальні літаки. Від такого нововведення довелося відмовитися через дорожнечу, а також складнощів з проектуванням подібної моделі.
Субмарини мали досить великими розмірами, але управляти ними було досить просто, нарікань до роботи підводних крейсерів у фахівців і підводників було дуже мало. Зовнішні корпуси човнів збиралися з використанням електричного зварювання, тоді така методика стала справжнім проривом, за рахунок неї вдалося серйозно знизити масу корабля і істотно збільшити тривалість його знаходження в автономному режимі.
На підводному човні К-21 знаходилися два перископи збільшеної потужності, за допомогою яких можна було здійснювати фотозйомку. Були тут встановлені і сучасні, на той момент, радіостанції, здатні передавати сигнал за допомогою коротких хвиль. За рахунок цього вдалося забезпечити якісну радіозв’язок в обидві сторони на великих дистанціях.
Десять торпедних апаратів, дві дюжини торпед і пара десятків загороджувальних хв робили човен досить серйозним супротивником. Паралельно з цим на ній були встановлені два артилерійських снарядів калібром 45 і 100 мм. Човен могла перебувати в самостійному плаванні протягом 50 діб і виконувати тривалі за часом операції, які досить часто доводилося проводити СРСР.
Служба на флоті: початок шляху
Починаючи з 1939 року, корабель неодноразово переходив між існуючими флотами, поки в результаті командування не прийняло рішення закріпити його за Північним підрозділом. 1941 рік став переломним для човна К-21, історія її бойових хрещень і походів почалася саме тоді. Бойове хрещення субмарини пройшло досить успішно, моряки змогли в темний час доби встановити міни в Бестсуннском протоці і залишитися непоміченими. Наступного ранку норвезький корабель, що перевозив снаряди і продовольство, пішов до дна, напоровшись на розставлені бомби.
Через пару днів підводний човен успішно торпедує два ворожих корабля, змушуючи німецький флот нести серйозні втрати. У другому поході До-21 вдалося відправити на дно ще один транспортний засіб противника, а також протичовновий катер, який вів розвідувальну діяльність в районі патрулювання. Всю зиму з 1941 по 1942 рік підводний човен активно брала участь в операціях проти фашистських загарбників, а її екіпаж набирався досвіду.
Самий спірний епізод у житті субмарини
Існує загадка, яку досі намагаються розгадати фахівці, що досліджують підводний човен К-21. Ця історія безпосередньо пов’язана з операцією по супроводженню союзного конвою PQ-17. До нього входило 35 кораблів, які повинні були доставити провізію і військове обладнання від британських союзників на Радянський Союз. Їх супроводжувало 21 судно: есмінці, допоміжні судна, кораблі ППО, підводні човни, тральщики і сторожові кораблі.
Британське командування допустив серйозну помилку, в результаті якої конвой залишився без супровідних судів. Кораблям довелося пробиватися крізь блокаду противника самостійно, вони зазнавали серйозних атак з повітря і з глибин океану. Але найголовніша проблема полягала в тому, що німці послали для знищення конвою цілу ескадру, яку очолював ультрасучасний на той момент лінкор «Тирлиц».
Для захисту союзного конвою керівництво Північного флоту відправив кілька підводних човнів на перехоплення ескадри. Серед них була і підводний човен К-21. Історія конвою свідчить, що саме її екіпажу вдалося виявити противника першим. Німецькі кораблі демонстрували чудеса маневрів, не пропускаючи когось у свій клин. Однак капітану радянської підводного човна вдалося проскочити між супровідними кораблями і випустити залп з 4 торпед.
Далі – суцільна загадка. Достеменно встановлено, що дві торпеди пройшли мимо, а дві інші – розірвалися. Підводний човен пішла на занурення, передавши командування координати вашого поточного місцезнаходження ескадри противника. Моряки були готові до того, що німці завдадуть удару у відповідь, але помилилися у своїх припущеннях. Лінкор разом з ескадрою розвернувся і попрямував назад у норвезькі фіорди, відомо, що він більше не брав участі у військових операціях.
На думку радянської сторони, торпеди розірвалися після попадання в «Тирлиц», однак у німецьких документах воєнних часів немає ніякої інформації про пошкодження лінкора та подальшому ремонті. За версією противника, торпеди не досягли корабля, і він вирушив назад, оскільки радянським військам вдалося розсекретити його розташування. Цей випадок отримав назву «атака Луніна» по імені капітана субмарини. Достеменно правда про цей інцидент невідома нікому досі, оскільки фахівці могли підтасувати історичні факти на вимогу правлячих партій, а самих учасників подій вже немає в живих.
Нововведення в історії флоту
Підводні човни типу 21-й в період другої світової війни створювалися досить часто, що дозволило досягти суттєвого збільшення чисельності радянського флоту. Однак до 1943 року на радянському флоті не вміли передавати паливо між субмаринами, первооткрывательницей у цій справі стала До-21. Підводний човен Щ-402 під час проведення бойової операції напоролася на глибинну бомбу, в результаті чого сталося серйозне пошкодження паливної цистерни.
За лічені години човен залишилася без палива, що серйозно вплинуло на її працездатність. Моряки К-21, незважаючи на складні погодні умови, змогли вивести спеціальні шланги на поверхню через рубку і протягнути її в Щ-402. В сукупності було передано трохи менше 15 тонн життєво необхідного палива, після проведення операції обидва кораблі вирушили в порт Полярне, куди зуміли дійти без пригод.
Проти кого воювала До-21?
Німецькі підводні човни 21 серії стали основними противниками радянського флоту в часи війни. Створені в 1943-1945 роках, вони відразу ж отримали прізвисько “безшумні вбивці Кригсмарине”, оскільки видавали мінімальний шум і могли занурюватися на глибину в 200-220 метрів, тому знайти їх у воді було досить складно. Такі субмарини складалися з 9 блоків, і матеріали практично для кожного з них проводилися на окремо побудованому заводі.
Виробництво підводних човнів 21 серії було довірено трьом верфям, розташованим в Данцігу, Бремені і Гамбурзі. Блоки з’єднувалися таким чином, що з крайніх відсіків повинен був бути видно світло, включений у центральній частині субмарини. Оскільки виробництво човнів здійснювалось на швидку руку, фашистам не вдалося уникнути помилок, якими скористалися радянські підводники.
В першу чергу мова йшла про недоліки, пов’язаних з енергетичними параметрами. Підводні човни 21 серії не могли розвивати потужність власних дизелів, коли йшли під “шнорхелем”. Останній починав вібрувати на швидкості понад 16 кілометрів на годину, до нього приєднувалися і перископи, працювати з якими в русі ставало неможливо. Ще один серйозний недолік – неможливість паралельної підзарядки батарей, спочатку заряджалася найменш розряджена з них, потім заряд надходив по наростаючій. В умовах бою зарядка таким чином була неможлива, оскільки кораблю необхідно було отримати велику кількість енергії в найкоротші терміни.
Радянським військам за підтримки союзників вдалося до кінця війни знищити велику кількість німецьких підводних човнів, тип 21 не став винятком. Паралельно з цим фашистським загарбникам не вдавалося вчасно вводити в дію нові субмарини, оскільки всі технічні недоліки, виявлені при будівництві, не були своєчасно виправлені. Особливий вплив тут також зробило відсутність кваліфікованих кадрів, здатних управляти сучасними підводними кораблями.
Післявоєнна служба
Аж до свого виведення зі складу флоту підводний човен К-21 постійно несла бойові чергування, а також брала участь у проведенні океанографічних експедицій. У 1949 році субмарина отримала нове ім’я: Б-4. Починаючи з 1954 року корабель був тренувальною базою, де підводники періодично відпрацьовували екстрені ситуації.
На початку 1980-х років було прийнято рішення створити з човна музей, де всі бажаючі зможуть познайомитися з історією воєнних часів. Три відсіки в кормі були перероблені під експозицію, чотири перших залишили в оригінальному стані. У 1983 році корабель поставили на спеціально виготовлений постамент, розташований в Сєвероморську. У 1990-х роках була відремонтована підводна частина субмарини, а в 2008 році – внутрішня частина. В ході останніх робіт була оновлена експозиція музею.
Як виглядає човен зараз?
Останнє оновлення експозиції музею-підводного човна К-21 було виконано в 2014 році, тоді ж був проведений капітальний ремонт субмарини. Корабель розміщений на бетонному постаменті таким чином, що при припливі його нижня частина занурюється під воду, при цьому у внутрішній частині підтримується прийнятна для життя температура повітря.
Четвертий, п’ятий і шостий відсіки підводного човна були перероблені під потреби музею, перші три було вирішено залишити без змін. Існує і ряд приміщень, куди відвідувачів не пускають, оскільки там розташовується електрообладнання, необхідне для підтримки існування корабля. Щорічно музей приїжджає близько десяти тисяч туристів, що цікавляться життям підводного флоту часів Другої Світової війни.
З чого починається експозиція?
Всі екскурсії по підводному музею починаються з шостого відсіку, де вже давно демонтовано внутрішнє обладнання, що використовувалося під час бойової служби корабля. Екскурсоводи розповідають гостям експозиції про те, як у Росії взагалі з’явився підводний флот, і які труднощі довелося випробовувати морякам в перші роки його роботи. Серед експонатів можна знайти навіть ексклюзивні фото імператора Миколи II, на яких він в 1903 році приймає доповідь від капітана «Дельфіна» – самої першої підводного човна, створеної в Російській Імперії.
Далі йде розповідь про субмаринах До класу, до яких належала човен під номером 21, і про історію їх створення. Велика кількість труднощів супроводжувало даний проект, оскільки на той момент вітчизняна промисловість не була так сильно розвинена, щоб своєчасно надавати необхідні для будівництва матеріали.
Якщо говорити про експонати музею у підводному човні К-21, фото її самої будуть тут найчастішими. Тут є знімки субмарини як часів Великої Вітчизняної війни, так і більш пізні. На деяких стендах розміщені фотографії, що висвітлюють повоєнну діяльність підводних човнів Північного флоту, наприклад, є фотографії сумно відомої К-19, отримала серед моряків прізвисько «Хіросіма». Також тут можна знайти справжній журнал, який вівся на вахті корабля, в ньому докладно відображені всі вироблені підводним човном атаки, в тому числі і на німецький «Тирлиц».
Взагалі, в музеї досить багато справжніх примірників, які дозволяють відчути дух того часу. Наприклад, прапор від заводського колективу, який здійснював ремонт підводного човна. Також тут розміщено погруддя Н. А. Луніна – третього командира субмарини, який і здійснив знамениту атаку на фашистський лінкор. У четвертому і п’ятому відсіках також знаходиться велика кількість експонатів, пов’язаних з човном та історією Північного флоту.
Можна пройти в бойові відсіки?
Музей підводного човна К-21 унікальний тим, що більша частина субмарини збереглася практично повністю. Переконатися в цьому може кожен, відвідавши бойові відсіки корабля. У рубці розташований функціонуючий перископ. За допомогою нього можна відчути себе справжнім капітаном підводного човна. Також тут є рубочный люк зі спеціальним тубусом, що використовується при необхідності виведення моряків із затопленої субмарини.
Пройшовши в третій відсік, відвідувачі музею можуть подивитися на ще один перископ, а також ТАС-Л – використовувався з 1945 року апарат, призначений для торпедної стрільби. Тут же розміщуються штурвали, контролюють роботу приводів кормових і нових рулів горизонтального типу, і шахта командирського перископа. Частина обладнання була знята з човна після її списання на берег, однак, отримати приблизне розуміння про те, якою вона була в 1940-і роки, все ж можна.
Туристами та іноземцями, які цікавляться історією військових часів, особливо любимо місто Сєвєроморськ. Підводний човен К-21 у них входить в перелік обов’язкових до відвідування місць. Тільки тут можна побувати в каюті командира підводного човна і побачити старовинну кают-компанію, де до цих пір збереглися столи з намальованими полями для гри в шахи. На стінах кают-компанії розміщені історичні дані про екіпажах, в різні роки служили на субмарині.
У першому торпедному відсіку можна ближче познайомитися з торпедними апаратами, екскурсоводи детально розкажуть про те, як саме моряки запускали їх, сподіваючись випередити грізного супротивника, а також покажуть місця зберігання запасних снарядів. Для свого часу підводний човен була добре озброєна, а також мала високий запас міцності, саме тому їй і вдалося дожити до сьогоднішніх реалій.
На думку місцевої адміністрації, підводний човен К-21 знаходиться у досить хорошому стані. Ремонт, проведений у 2014 році, дозволив продовжити термін служби субмарини ще як мінімум на 30 років. За станом корабля стежать військовослужбовці, при необхідності вони запитують додаткові матеріали та фінансування для проведення поточного ремонту. Незважаючи на те, що човен давно списана з балансу Північного флоту, його командування періодично цікавиться її станом.
З якими труднощами можна зіткнутися?
Поточний адресу прописки музею-підводного човна К-21 – Сєвєроморськ, площа Мужності. Однак дістатися до невеликого міста в Мурманської області досить складно, оскільки він носить статус закритого. Згідно зі встановленими правилами, громадяни можуть в’їхати на територію населеного пункту лише за запрошенням тих, хто вже живе і працює в ньому. Місцевим жителям і організаціям необхідно подати заяву з проханням дозволу на в’їзд для своїх гостей як мінімум за 10 днів. При виникненні надзвичайних обставин заява розглядається за добу.
Подати документи необхідно в адміністрацію Сєвєроморська, якщо йдеться про в’їзд із виробничими цілями, соціально-культурними потребами (артисти і т. д.), при появі екстрених ситуацій. Туди ж будуть подавати запит ті, у кого є власність на території міста, і місцеві жителі, які бажають запросити в регіон своїх друзів або близьких родичів.
Пропуск на територію Сєвєроморська діє місяць для тих росіян, які прописані в інших областях країни і приїхали в гості до своїх родичів. Рік можуть відвідувати місто ті, хто прибуває туди з виробничої необхідності або для задоволення різних потреб місцевих жителів. Батьки військовослужбовців, які працюють тут, в’їжджають на територію міста при наявності паспорта, крім того, вони обов’язково повинні бути внесені в списки, складені та погоджені ФСБ і керівництвом частин.
Жителі Мурманської області можуть провести в Сєвероморську добу, маючи з собою паспорт з відміткою про прописку в іншому закритому населеному пункті регіону. Всі перепустки можна отримати у військовій комендатурі за адресою вул. Східна, 3а. Зверніть також увагу на те, що усі вантажі, що перетинають кордон міста, піддаються обов’язковому огляду, тому заздалегідь уточніть, що не можна провозити на територію закритого поселення.
Як працює музей?
Якщо ви прийняли рішення поїхати в Сєвєроморськ і побувати на крейсерській підводному човні К-21, обов’язково візьміть з собою достатню кількість грошей. Музей-експозиція працює з четверга по понеділок з 9 до 17 години, по вівторках і середах потрапити на човен не вдасться, з 13 до 14 годин експонати побачити також не вийде з-за обіду. Якщо вам не пощастило потрапити в місто у вихідні дні музею, заздалегідь подбайте про те, щоб орендувати собі житло, оскільки тут з цим можуть виникнути проблеми.
Вартість відвідування експозиції для дорослих становить 50 рублів, для дітей – 25. Іноземні громадяни зможуть придбати вхідний квиток за 100 рублів. Замовлення екскурсії з гідом обійдеться тут в 50 рублів. У 1990-х роках тут була заборонена фото – і відеозйомка. Зараз гриф секретності з човна знято, і ви можете попрацювати оператором, однак для цього знадобиться отримати дозвіл в адміністрації музею. За можливість використовувати фотоапарат доведеться заплатити 50 рублів, за відеокамеру – 150 рублів.
