Восьмикласниця Зіна приїхала на канікули до бабусі з Ленінграда в село. Там і застала її війна. Зіна з іншими школярами працювали в підпіллі. Вони ходили по селу, ніби прогулюючись, і добували самі потрібні відомості. Завдяки їм вдалося знешкодити велику кількість ворогів. Потім Зіна стала розвідницею Німці довго не могли вирахувати причину їх невдач. Допоміг провокатор – колишній учень школи. Він видав Зіну і інших хлопців.
Повертаючись із завдання, Зіна потрапила в засідку. Худеньку дівчинку з двома кісками заарештували. Коли її катували, вона мовчала. Не добившись від неї ніяких відомостей, дівчинку передали начальнику.
Начальник же застосував іншу тактику: він не бив Зіну, а говорив дуже ласкаво. Його метою було добути відомості про партизанів-підпільників. Він пропонував їй шоколадні цукерки і білий хліб, але дівчинка вперто мовчала. Ця катування їжею тривала кілька днів, але не принесла бажаних результатів. Тоді він заявив, що відправить її до батьків в Ленінград. При згадці про татові і мамі, у Зіни болісно стислося серце. Вона знала, що її улюблений місто знаходиться в блокаді. І крім батьків там ще залишилася маленька сестричка.
Між тим начальник витягнув пістолет, і покрутив ним у дівчинки перед носом. Він говорив, що в пістолеті є маленька куля, яка поставить крапку в житті дівчинки. За вікном засигналили машина, начальник відвернувся. Цього вистачило, щоб Зіна взяла пістолет. Вона вистрілила в упор, і також впевнено поклала ще одного німця, який вбіг на шум.
Дівчинка вискочила у вікно й побігла, відстрілюючись. В обоймі скінчилися патрони. Хоробру школярку з двома кісками розстріляли, так і не дізнавшись, що ніяких відомостей про партизанів.
Подвиг Зіни Портнової говорить про велику любов до Батьківщини і вчить відвазі і прагнення до того, щоб більше не було війни ніколи!
