Хрестові походи
Таку назву отримала серія військових походів із Західної Європи, носили релігійний характер, спрямованих проти мусульман, але не тільки.
У вузькому сенсі говорять про походи, скоєних у 1096-1272 рр. в Палестину під знаком «визволення», насамперед Єрусалиму, з перебувають там Гробом Господнім, для війни з турками-сельджуками.
В більш розширеному значенні під Хрестовими походами розуміються і інші походи, які були проголошені римськими папами. Серед них і більш пізні, що проводяться для звернення прибалтійських язичників до християнської віри. А також з метою придушити антиклерикальні і єретичні течії в Європі, такі як, гусити, катари та інші.
Одним з істинних натхненників масового походу був Петро Ам’єнський, жебрак відлюдник на прізвисько Пустельник, який народився в Пікардії. Коли він відвідав Голгофу і Гріб Господній, побачив усілякі утиски братів по вірі в Палестині. Це порушило в його душі сильне обурення. Петро попрямував до папи Урбана II в Рим, а після цього босоніж, у лахмітті, несучи в руках розп’яття, пішов по Європі, де проповідував про похід з метою звільнити християн і Гроб Господній.
Зворушені його красномовством прості люди брали відлюдника за святого. Вони вважали за щастя заволодіти на пам’ять клаптиком вовни його ослика. Так ідея отримала дуже широке поширення і стала дуже популярною.
