Військова демократія
Поява міст, в свою чергу, було результатом ще одного історичного процесу.
Нові способи ведення сільського господарства, виявилися більш продуктивними, порівняно зі старими. Тому землеробство вже не вимагало, щоб в ньому було задіяно така кількість людей, як раніше. Тому населенню вже не обов’язково було жити великими громадами. Внаслідок цього відбулася зміна суспільного ладу.
Замість родового, що існував у слов’ян протягом кількох століть, став формуватися новий, отримав в історичній літературі назву військової демократії. Під цим терміном мається на увазі такий пристрій суспільного життя, при якому всі її члени є рівними між собою. Важливі питання вирішуються на загальних зборах.
Кожен чоловік в той час був зобов’язаний брати участь у військових конфліктах з сусідніми племенами, тобто за замовчуванням був бійцем так званого народного ополчення.
Поява такої соціальної формації у якогось племені є неодмінною передумовою до виникнення держави. У східних слов’ян до восьмого століття військова демократія вже міцно закріпилася в якості суспільного ладу.
