Аналітичний етюд
Друга помилка – це вибір предмета, що передбачає великий обсяг роботи. Початківець студент часто відчуває себе першим учнем. Йому здається, що найголовніше – це написати побільше. Тут він знову-таки жорстоко помиляється. Тицьнувши опудало палицею в тисячу раз, ви навчитеся фехтувати з живим противником не більше, ніж якщо б взагалі не сіпалися.
Вибравши тему, що дозволяє заповнити тридцять сторінок однієї лише первинною обробкою матеріалу, і обмежившись цим, ви все одно нічому не навчитеся, ніякої слави в очах викладача не доб’єтеся. Якщо ж ви вибрали тему, що вимагає розгорнути красивий, але маленький аналітичний етюд, і справилися з цим, нічого більше від вас не зажадають.
Евристична цінність предмета
Таким чином, на молодших курсах важлива не тематична, а евристична цінність обраного вами сюжету. А вона абсолютно не залежить від того, чи фігурують у ній яблука, груші або виливається з басейну вода. На перший план тут виходять такі формальні ознаки:
- Вихідних даних (джерел) по темі повинно бути мало, то є тема повинна бути компактна.
- Предмет має на увазі постановку і вирішення всього лише кількох питань. Проте всі вони повинні бути взаємопов’язані один з одним, і правильно відповісти можна або на все, або ні на один з них. Хороші приклади предмета курсової роботи – це, наприклад: “Поняття амортизації та її норми”, “Впровадження відрядної оплати праці”, “Види безробіття”.
- Рішення кожного або хоча б головних з цих питань повинно вимагати не тільки старанного відбору матеріалу і зіставлення даних, але і уміння звернути увагу на самі по собі непомітні деталі, співвіднести їх з іншими, тобто просто міркувати.
- Правильний предмет курсової роботи – це проблема, що має як можна більше виходів на інші теми, так що її вивчення разом освітить перед вами цілий ряд питань, до того, здавалося, що не мають до вас ніякого відношення. Тобто, це повинен бути якийсь вузол в нескінченній сітці об’єктів і взаємозв’язків досліджуваного світу.
