Твір 2
В романі А. С. Пушкіна «Дубровський» ми знайомимося з двома поміщиками, які були друзями до певного часу. Звали їх Троєкуров Кирила Петрович, він був самодуром, а все тому, що мав великі капітали і Дубровський Андрій Володимирович пан середньої руки. Відмінність їх було все в тому, що в одного все було заздалегідь домовлено, ніхто не наважився йому перечити, він міг протегувати кожному. Все залежало від бажання і настрою. Багато сусіди не раз замислювалися, що може пов’язувати цих абсолютно різних людей.
Так би життя і йшло своєю чергою, якби не один випадок, який перевернув долі не тільки наших героїв, але і їх дітей, не кажучи про селян. В один прекрасний день, хто з друзів встав не стій ноги незрозуміло, але Дубровський завжди користувався прихильністю Троекурова потрапив у немилість. І все від того що не схвально відгукнувся про одного та його життя, що страшно не сподобалося. Завжди поблажливо ставився Кирила Петрович до зауважень сусіда, а тут розлютився. Незрозуміло, що сталося з Андрієм Володимировичем, завжди такий покірний, лагідний, тут показав характер і як потім з’ясувалося зовсім не до місця. Йому, як завжди, покірливо поставитися до дивацтв одного і попросити прощення, а він навпаки проявив твердість у своїх поглядах. У цей момент Дубровський старший зовсім не подумав про сина, якого позбавив засобів до існування через якийсь абсолютно неварта, такої ціни, сварки.
Іноді треба бути дуже уважним до своїх думок не лише з тими, кого не знаєш, але з добре знайомими. Адже не завжди люди можуть пропускати образи повз вуха. Іноді зробивши занадто багато для людини нижче їх за соціальним статусом вони можуть вимагати до себе навіть не поваги, а підлесливості. Щоб не тільки терпів, але вихваляв свого благодійника.
Роман змушує нас задуматися, що не варто відстоювати правду і вчити життя людей, які володіють великими капіталами. Навіть якщо вони не праві все буде на їхньому боці, ні хто не посміє послухатися, тому що це дорожче вийде.
