В романі Олександра Сергійовича Пушкіна “Капітанська дочка” зачіпається безліч проблем, однією з яких є проблема честі і боргу. За основу взято реальна історична подія – повстання під проводом Пугачова. На тлі цієї події відмінно видна тема честі і обов’язку перед Батьківщиною. Два персонажа: Петро Гринев і Швабрин по-різному реагують на повстання, у ході якого стає ясно, хто готовий захищати рідну землю від ворога, а хто бажає отримати тільки вигоду і показав себе боягузом.
Петро Гриньов – дворянин, його навчанням займався батько, саме він наполіг, щоб син відправився на службу. Батько Петра Гриньова також дає йому наставляння, яке відіграє ключову роль у прийнятті рішення головним героєм. “Бережи честь змолоду, а плаття знову” – слова батька головного героя.
Петро Гриньов вкладає своє розуміння “честь”, для нього це не тільки пов’язане із службою, але і особисте, більш широке поняття.
Протиставлений Петру Гриневу Швабрин. Швабрин – типовий приклад людини брехливого, заздрісного і здатного на різні ницості і гидоти. Швабрин далекий від російського народу, він не розуміє бунт Пугачова, також герой вважає себе краще за всіх, тому його поведінка розбещено і зухвало. Поняття честі у Швабрина немає. Це можна зрозуміти із ситуації з Машею Миронової. Швабрин ображає і принижує невинну дівчину, переслідуючи свої особисті інтереси. Петро Гриньов ж, навпаки, зміг захистити честь молодої дівчини, в яку він справді закоханий.
Повстання Пугачова допомагає зрозуміти сутність двох головних героїв. Швабрин, здавшись під погрозами, поспішає присягнути ватажка повстання. Гриньов ж, добре обміркувавши, навіть під загрозою смерті не здійснює хибного вчинку і залишається вірним імператриці, а значить і своїй країні.
Також у творі показаний інший вид честі – відданість Савельича. Він був вірний своєму панові в будь-яких ситуаціях, ніколи не брехав, був здатний на великі вчинки заради батька Петра Гриньова.
Таким чином, Пушкін у своєму творі показує головне якість, властиве російській людині, це відданість, чесність і вміння постояти не тільки за себе, але і за батьківщину, близької людини, друга.
