Проблема виховання в комедії Недоук

У будь-який час завжди залишається дуже важливою тема – проблема виховання в сім’ях. Саме цю тему, як одну з найбільш важливих, розвинув у своєму творі Фонвізін. Комедія «Недоук» показує наскільки важливо вміти виховувати людину з самого дитинства правильно.

Так як комедія написана у вісімнадцятому столітті, то ця комедія відмінно показує ідеал російського поміщика. Тоді людей виховували грубо і жорстоко. І саме батьки Скотинина і Простакової, які є головними героями комедії «Недоросток», виховали дітей саме такими жорстокими, злими, заздрісними, а також просто жадібними.

Також, крім цих якостей, що в житті цих людей ще існує ненависть до простого люду – вони, поміщики, ставляться до них як до рабів. А тому їх відношення – просто жорстокість по відношенню до нещасним людям, яких ні в чому не винні. Саме це часто підкреслює автор у творі. Так як таке зле і жорстоке поводження до простого люду поміщиків, показує, що і діти їх будуть такими, і навіть онуки, якщо час не змінитися.

Фонвізін зачіпає не дарма тему виховання у своїй комедії. Так як саме ця родина, де їх імена свідчать про них краще, ніж їх положення – Скотинин і Простакова, вчить свого сина не правильно, якщо взагалі вчать чого-небудь. Батько і мати – самі дуже недалекі і нерозумні, а також неосвічені, що не можуть зробити зі свого сина справжнім дворянином. Мати намагається знайти благородного і розумного вчителя, але натомість знаходить шахраїв, а батько намагається бути багатієм через силу. Хоч у нього і є кошти, все одно – вони занадто прості, щоб бути справжніми дворянами. Фонвізін часто у творі насміхається над цими дурнями, які самі не знають, чого хочуть.

Дивіться також:  Характеристика і образ Софії в комедії Недоук

Проблема виховання в Недоростку Фонвізіна

«Недоросток» – найвідоміший твір письменника, комедія в стилі класицизму. Фонвізін з притаманною йому іронією розкрив у творі проблему виховання молодих людей. Він не дарма надавав цьому таке велике значення, справедливо зазначаючи, що лише освіта і виховання здатні виростити покоління гідних державних діячів.

У 1714 році цар-реформатор видав указ про обов’язкове освіту дворян. Для не встигли або не захотіли отримати свідоцтво про освіту було введено поняття «недоросток», тобто не доріс до дорослого життя, служби, одруження і відповідальності. І тут постало питання про «фальшивий» і правдивого виховання. Батьки Митрофана, головного героя комедії, найняли вчителів зовсім не для отримання сином нових знань та його освіти. Просто так було покладено. Матінка адже прямо синові й наказувала вчитися для виду, вважаючи, що їм, як потомственим дворянам, грамота ні до чого і нічого «шкодити голівоньці». А кучер, обучавший Митрофана тонкощів світського життя, радив не оточувати себе дуже розумними людьми, а триматися свого кола. Звичайно, Митрофан вважав науку і культуру зайвим, непотрібним і нудним предметом, на яку не варто витрачати ні часу, ні зусиль.

Крім невігластво і мракобісся, впитавшегося з дитинства, героя відрізняють крайня грубість і поганий характер. Все це він вважає нормою у відносинах з оточуючими, адже саме такий приклад завжди подавала йому його ж мати – жорстока й злобна Простакова. Слід дивуватися з того, як різко і холоднокровно синку відштовхне мати, яка потребувала його підтримки? «Лихих звичаїв гідні плоди»: зайва розпещеність, потурання лінощі, прагнення захистити дитину від усіх тягот завжди призводять до подібного фіналу. Не можна виховати чуйного і чесну людину, що поважає своїх батьків і оточуючих його людей, не ставши для нього взірцем честі й доброти. Моральне і моральне становлення особистості починається саме з сім’ї.

Дивіться також:  Персонажі пєси наталка полтавка (комедія Фонвізіна)

Через мовлення Правдіна і Стародума Фонвізін озвучив свої власні ідеї та роздуми: головне – мати добре серце і чисту душу, і набагато більш цінним подарунком, який можна залишити своїй дитині, є гідне виховання, освіту і тяга до знань, а не велику спадщину. Комедія Фонвізіна актуальна і донині, оскільки в ній розкрито всі наслідки недбалого ставлення до виховання молодого покоління.