Шкільний етап
Ті навички «будівника комунізму», які дитина починав отримувати в дитячому саду, успішно розвивалися і надалі. Ставши школярем, він опинявся на уроках, які були практично просякнуті ідеологією радянського держави. Такою була в ті роки методика викладання.
Перше, що бачили колишні детсадовцы в школі портрети Леніна. Ім’я вождя було зазначено і в передмові до букваря поруч зі словами «мама» і «Батьківщина». Це досить складно уявити собі сучасним дітям. Повірити в те, що слово, що позначає самого близької людини, в минулому ставилося поряд з ім’ям вождя революції, зараз просто неможливо. А в ті роки подібне було нормою, яку діти свято повинні були вірити.
Ще однією особливістю радянського виховання було масове участь школярів в дитячих організаціях. Всі вони, за самим рідкісним винятком, були спочатку октябрятами, а після – піонерами і членами ВЛКСМ. Для дітей описуваної епохи це було дуже почесно. Сприяла цьому вже сама атмосфера церемонії прийняття в ці організації. Відбувалася вона на урочистій лінійці, де дітей, одягнених в парадну форму, вітали батьки, вчителі та запрошені гості. Чимала роль відводилася й атрибутиці у вигляді нагрудних значків, піонерського галстука, прапора дружини і прапора загону.
Крім цього, школярів постійно привчали до ударної праці в майбутній для них дорослого життя. З цією метою проводилися чергування в класі, збори металобрухту і макулатури, а також обов’язкові суботники, під час яких прибирала прибудинкова територія. Такі заходи покликані виховати в дітях повагу до праці в колективі. Варто відзначити, що подібна педагогічна тактика сприймалася учнями позитивно, будучи для них певним розмаїттям у шкільному побуті.
Говорячи про радянському вихованні, не варто робити акцент лише на одних ідеологічних догмах. Система педагогіки в СРСР була досить багатогранною, незважаючи на те, що на перший погляд переслідувала мету виховати з дитини слухняний “гвинтик”. До того ж у різні періоди педагогічний вплив на дітей було абсолютно різним. І це стає зрозумілим, якщо розглядати, наприклад, виховання дівчаток у період з 1970-1980-ті роки. З одного боку, радянський дитина, так би мовити, не мав підлоги. Адже плекання і освіта була абсолютно однаковим і для хлопчиків, і для дівчаток. Але насправді в 70-х роках минулого століття в суспільстві склалася неофіційна традиція виховувати в дівчатках принцес і панночок. І все це йшло паралельно з макулатурными десантами та віршами про Леніна. Підтвердженням тому є світ радянської школярки, наповнений танцями і музикою, а також новорічними ялинками з костюмами не Анки Кулеметниці, а Сніжинки.
Подібного виховання сприяло підвищення рівня життя громадян СРСР. До середини 70-х років в моду увійшов гарний і стабільний побут. При цьому гольфики з помпонами і пишні банти, а також химерний комірець на шкільному платті знаходили схвалення оточуючих. У цей період не було ніякого насильства над особистістю дитини. Саме тому світ школярок в 70-х-80-х роках багатогранний. Це мальовані лялечки і піонери-герої, збори макулатури і піонерські зльоти, новорічні бали і багато іншого.
