Особливості виховання в СРСР
Незалежно від національності виховання дітей в країні було засноване на одних і тих самих цінностях. Вже з дитячого садка малюків вчили відрізняти погане від хорошого, а також розповідали їм про відомих сучасників і людей, які вважалися кращими за професією. Наводилися дітям і негативні приклади. Причому робилося це настільки педагогічно вірно, що неприйняття тих чи інших моментів виникало у маленьких радянських громадян навіть на підсвідомому рівні.
Одним із засобів виховання дітвори в епоху СРСР виступали іграшки. Вони в цілому були прості й прості, але їх виготовляли тільки з високоякісних матеріалів. При цьому коштували іграшки зовсім недорого.
Основа основ
Вже мало не з самого народження радянські діти чули про те, що людина – це істота колективна. Підкріплювалася все це схемою «ясла – дитсадок – школа». Здавалося б, все просто чудово. Однак виховання в дитячих дошкільних установах тих років мало дві сторони медалі. З одного боку, дитячі садки чудово реалізовували доктрину виховання молодого покоління в дусі будівельників комунізму, з висуненням на перший план громадських інтересів. Дисциплінував малюків при цьому і режим дня, адже його потрібно було беззаперечно дотримуватися. Це і допомагало готувати дитину до переходу в школу. Однак у дитячих садках вихователі привчали до того, щоб малюк був «таким як усі». Дитина з раннього віку усвідомлював, що він не повинен виділятися, а робити йому слід не те, що хочеться, а те, що скажуть дорослі. Особисті бажання дітей при цьому зовсім не враховувалися. Якщо подавалася манна каша, тобто її потрібно було неодмінно всім. На горщик малюки також йшли строєм. Обов’язковим для кожного був і настільки нелюбимий дітьми денний сон.
Радує лише те, що в деяких садах все ж перебували вихователі, які подібні мінуси могли перетворити в плюси. Вони переконували малюків, не змушуючи їх. При цьому вони не нав’язували ті чи інші знання, а викликали бажання вчитися. Таким дітям, без всякого сумніву, пощастило. Адже вони перебували у доброзичливій та теплій атмосфері, в якій виховувалася справжня особистість.
