Парадна форма для піонерів
У 60-х роках радянська промисловість розробила спеціальні костюми для тих школярок, які складалися в піонерській організації.
Це була форма, в яку входили:
- парадна сорочка з золотистими гудзиками з емблемою ВДПО, розташованої на лівому рукаві;
- спідниця з тканини синього кольору;
- шкіряний ремінь світло-коричневого кольору з жовтою металевою пряжкою, на якій була емблема у вигляді зірки;
- червона (рідше синя або блакитна) пілотка, з правого боку якої вишита жовта зірка;
- білі рукавички (для прапороносців і заступають у почесна варта).
Форма перебудовного періоду
У другій половині 70-х років з’явилася нова форма. Однак ввели її тільки для старшокласників. При наявності можливостей і бажання її могли носити дівчинки з 8 класу. З 1 по 7 клас у школярок радянська форма (фото представлено нижче) залишилася такою ж. Лише плаття змінило свою довжину, ставши трохи вище колін.
Крім цього був розроблений ще й костюм радянської школярки. Він складався з спідниці у формі трапеції, попереду якої тканина була зібрана в складки, піджака без всяких емблем і з накладними кишенями, а також жилетки. Костюм-трійку можна було використовувати по сезону. Так в теплу погоду дівчата носили спідницю з жилетом, надітим поверх блузки. У прохолодні дні вони надягали піджак. Також можна було носити і всі деталі костюма відразу. До форми школярки передбачалося носіння туфель. Спортивне взуття не дозволялася.
Школярки Крайньої Півночі, районів Сибіру і міста Ленінграда замість спідниці могли носити сині штани. Вони включалися в гардероб дівчата тільки в зимовий час. Як і в колишні часи, прикраси і косметика для радянських школярок були під забороною. Тим не менше в деяких випадках від цих правил вчителя поступово відступали. І вже до кінця 80-х у скромних масштабах відбулася легалізація косметики і прикрас. Дівчатка також стали носити модельні зачіски, нерідко забарвлюючи волосся. В костюмі радянської школярки міні-спідниці стали з’являтися все частіше. Учениці кінця 80-х років експериментували з блузками і жилетами, що перетворювало їх у юних дам. У цей період вчителі стали дозволяти носити ученицям розпущене волосся.
Виробники також прагнули врахувати побажання своїх споживачів. Вони вносили покращення якість матеріалу суконь (костюмів) і в їх крій, покращуючи естетику загального вигляду школярів.
Обов’язкову форму скасували у вересні 1991 р. Її носіння більше не було потрібно, проте допускалося. Законодавчо це було закріплено трьома роками пізніше.
