Народи СРСР
За підсумками перепису 1959 року було встановлено, що на території країни проживає понад 208 мільйонів чоловік. При цьому в перепису було виділено 109 великих народів Радянського Союзу, а також безліч невеликих. До останніх були віднесені ягнобцы, талиші, памірську таджики, кризи, бацбийцы, будугцы, хиналугцы, долганы, ливы, ороки і багато інших.
Чисельність 19 народів в СРСР перевищувала один мільйон чоловік. Переважна більшість жителів були росіянами (близько 114 мільйонів) та українцями (приблизно 37 мільйонів). При цьому були окремі народи, чисельність яких не перевищувала однієї тисячі осіб.
Культура
Культури в країні приділяли особливу увагу. В історії радянської культури можна виділити кілька яскравих напрямків, заклали її основи. Це російський авангард, який став одним з напрямів модернізму в нашій країні. Його розквіт прийшов на кінець Російської імперії і народження нової держави – 1914 – 1922 роки. В російському авангарді виділяють кілька напрямів: це абстракціонізм Василя Кандинського, конструктивізм Володимира Татліна, супрематизм Казимира Малевича, органічне напрямок Михайла Матюшина, кубофутуризм Володимира Маяковського.
У середині 50-х років почався рух у вітчизняному мистецтві, переважно в поезії і живопису, яке відоме як другий російський авангард. Його появу пов’язують з відлигою 1955 року і Шостим Світовим фестивалем молоді і студентів, який відбувся в 1957 році в Москві. Його найбільш яскравими представниками серед художників стали Ерік Булатов, Елій Белютин, Борис Жутовской, Люціан Грибків, Володимир Зубарєв, Юрій Злотник, Володимир Немухін, Ілля Кабаков, Анатолій Сафохин, Дмитро Плавинский, Борис Турецький, Тамара Тер-Гевондян, Володимир Яковлєв.
З Радянським Союзом міцно асоціюється соціалістичний реалізм. Це художній метод, який займав провідне місце в більшості країн соцтабору. Він представляв собою усвідомлену концепцію людини і світу, яка була обумовлена боротьбою за створення соціалістичного суспільства. Серед його принципів були ідейність, народність і конкретність. Наприклад, в самому СРСР до соціалістичних реалістів відносили й багатьох зарубіжних авторів: Луї Арагона, Анрі Барбюса, Бертольта Брехта, Мартіна Андерсена-Нексе, Анна Зегерс, Йоганнеса Бехера, Пабло Неруду, Марію Пуйманову, Жоржі Амаду. Серед вітчизняних авторів виділяли Юлію Друніну, Максима Горького, Миколи Носова, Миколи Островського, Олександра Серафимовича, Костянтина Симонова, Олександра Фадєєва, Костянтина Федіна, Михайла Шолохова, Володимира Маяковського.
У 70-ті роки в СРСР з’явилося напрям постмодерністського мистецтва, відоме як соц-арт. Воно було покликане протистояти існувала в той час офіційної ідеології. По суті, це була пародія на офіційне радянське мистецтво, а також образи, що існувала в той час масової культури. Представники цього напряму переробляли і використовували одіозні символи, кліше і образи радянського мистецтва, часто в эпатирующей і провокативній формі. Його винахідниками вважаються Олександр Меламід і Віталій Комар.
