Максим Горький, а за документами Пєшков Олексій Максимович, є однією з найяскравіших письменників світової культури. Хтось вважає, що його романи складні і суперечливі. Хтось впевнений, що в кожному його творі є прихований романтизм і чуттєвість. Як і інші знамениті письменники, Гіркий страждав від нерозуміння суспільства. Його часто критикували і ставили під сумнів його розум і талант
Але, як показало час, тільки Пєшкову вдалося епічно і з розмахом розповісти в своїх творах історію Росії початку ХХ століття. На перше місце я б поставила його «Нотатки з щоденника». Це творіння про істинно російську людину з великої літери.
Якщо говорити про романтизм у творах Горького, хочеться відзначити, що воно є скоріше в його ранніх роботах. Його пісні і легенди наповнені романтичними героями. Вони красиві і безстрашні. Благородні і сміливі. Більшість цих героїв живуть заради великої мети.
Наприклад, «Пісня про Сокола» легенда про Данко. У цій роботі він зводить на п’єдестал хоробрість, мужність, самовідданість. Або «Стара Ізергіль». Ідея цих творів – розкрити цінність особистості людини і мудрість його сутності.
«Пісню про Буревісника» можна теж віднести до творів, просоченим романтичністю. В образ гордовитої птиці Горький хотів вкласти: силу, пристрасність, впевненість, бажання перемогти нудний уклад життя. Буревісник мріє «злетіти вгору», «пронизувати морок», «закликати буру», побачити за похмурими хмарами палюче ярило і насолоджуватися у солодкою агонії.
У 90-х роках ХХ століття Гіркий м’яко кажучи здивував усіх випуском трьох томів «Нарисів і оповідань». На мою думку, саме тоді його талант був визнаний всенародно. Хотілося б виділити особливо яскраві твори, такі, як “Челкаш”, “Макар Чудра”. Це, не більше не менше, «пісні революції» в яких він закликає людей бути сміливими і гордими, повстати проти несправедливості. Гіркий оспівує образ героїв, спраглий служити народові, готовий йти на подвиг в ім’я людства, навіть якщо плата за цей подвиг буде власна життя.
Яскравий приклад ідеї подвигу освячується в «Пісні про Сокола». Там є і височина, і шляхетність і безкорисливість. Сокіл – борець за добробут народу і переможець в одній особі. «Ворога притиснув би я… до ран моїх грудей і… захлинувся б моєї він кров’ю!»
Сокіл всією душею зневажає ворога, насміхається над смертю, в сміливості не бачить нічого надприродного. Відвага, віра в перемогу істинна мудрість життя будь-якої людини, що хотів донести до читача Гіркий. Жертва, принесена в ім’я благої справи безцінна.
Будь-який твір Максима Горького відображає його життєвий шлях і досвід, сприйняття цього світу та почуття. В своїх роботах він завжди розповідав про життя, яка є насправді. Пєшков намагався донести реальність того, що відбувалося в Росії в той час. Порушував гострі питання соціальних станів, оголював людські пороки і закликав людину зробити цей світ кращим.
