Шарфи: наголос, значення, відмінювання

Правильна постановка наголоси — одна з найбільш часто зустрічаються проблем в усному мовленні. Особливо при утворенні множини та непрямих відмінків. Візьмемо, наприклад, слово шарф і утворимо множину. Множина — шарфи. Наголос не викликає питань, поки іменник написано на папері.

Морфологічні характеристики і відмінювання

Шарф — загальне неживе іменник чоловічого роду першої відміни. Це слово називає предмет одягу, зшитий або пов’язаний у вигляді довгої смуги; його надягають на голову, накидають на плечі або обмотують навколо шиї.

Падіж/число Питання Єдине число Множина
Називний відмінок Що? Шарф був пов’язаний своїми руками і від того ще більш цінний. Який наголос у слові “шарфи”?
Родовий відмінок Чого? Від колючого мохерового шарфа свербіла шия та обличчя. Тут завжди тепло, ніяких товстих шарфів не знадобиться.
Давальний відмінок Чому? До шарфа потрібні шапка і рукавички в колір. Шарфах не місце на книжковій полиці.
Знахідний відмінок Що? Максим Антонович тримав у руках шарф, перебирав його довгі кисті і думав про щось своє. Маріанна Пилипівна биту годину провела в магазині, дивилася на шарфи всіх кольорів і розмірів, але зупинитися ні на одному не могла: то хотілося все і одразу, то не подобався жоден.
Орудний відмінок Чому? Бабуся сховала малюка широким теплим шарфом. Над шарфами літала моль.
Прийменниковий падіж Про що? Анатолій Данилович простягнув невістці згорток: у шарфі були загорнуті гарячі бутерброди. Син Юлії В’ячеславівни не любив тепло одягатися, про шапках, шарфах і рукавичках навіть чути не бажав.
Дивіться також:  Росте або росте? Чергування голосних у корені