Пасторство в релігійній сфері
Новозавітна церква була під керівництвом апостолів, які пізніше стали називатися пресвітерами, слово «пастир» також актуально в цій сфері. В латинській мові слово означає «вигодовувати», «годувати». Біблійний пастух також покликаний пасти своє стадо, яке йому доручено. Ісус про себе сказав, що Він є істинний пастир добрий, який навіть життя своє вважає за овець. (Ін. 10:11).
Коли псалмоспівець Давид говорив про бога, як про свого пастиря, то стверджував, що з ним він ні в чому не буде потребувати (Пс.22:1). А йдучи на Голгофський хрест, Ісус наказав одному з учнів «паси овець моїх», тобто не залиш їх, але продовжуй дбати, як це робив я.
Сьогодні слово «пастир» можна чути тільки стосовно до священнослужителів. Сьогодні у їх обов’язку входить стежити за духовним здоров’ям своєї пастви. Розглядати спірні життєві питання членів церкви, вчити духовних істин, бути єпископами церкви, яку їм довірив Бог, наглядати за стадом.
Потрібно розуміти, що, навіть маючи настільки високе покликання – пасти душі людські, пастирі всього лише люди, які мають свої проблеми і людські слабкості. В інтернеті можна зустріти фото пастиря, який за кафедрою з Біблією в руках вчить свою паству, а всі благоговійно йому слухають. Насправді церкву відвідують різні люди, і працювати з ними не просто. Потрібно бути справжнім психологом, щоб мати мудрість відповісти на запити кожного з них.
Пасторство вважається покликанням, хоча є і служителі, які офіційно влаштовані у своєму приході, як на роботі. Але, не маючи покликання і любові до людей, неможливо займати цей пост. Навіть коли пастор за віком відходить від служіння, з нього не знімається це звання. Паства може змінити пастиря своїм рішенням, якщо його життя не відповідає святих істин Біблії.
