Поділ праці
Про зародження феодальних відносин свідчить ще й те, що виникла необхідність чіткого поділу праці. В умовах раннього первісного ладу кожна сім’я фактично повністю забезпечувала свої потреби самостійно. Чоловіки самі виготовляли для себе знаряддя праці та полювання, посуд та меблі. Жінки самостійно майстрували одяг і начиння для приготування їжі, предмети побуту і т. д.
Феодалізм характерний тим, що на ранніх його етапах суспільство починає розділяти сільське господарство і ремесло. Всередині ремісничого стану майстри теж дробляться за більш вузькими спеціальностями. Багато умільці переходять у феодальну залежність. Починається відтік населення, незайнятого у сільському господарстві, у великі міста, де більше можливостей для заробітку.
Зростання міст
Міста швидко ставали центрами ремесла. У великих населених пунктах поблизу від місцевого феодала розросталися цілі ремісничі посади: ковальський, збройний, ювелірний і багато інших. Тут же, в містах, почала бурхливо розвиватися торгівля. Активний розвиток зовнішніх торгових зв’язків, що свідчить про зародження феодальних відносин. І якщо в невеликих містечках на ринках можна було побачити в основному продукти місцевого виробництва, то в Києві, Новгороді, Чернігові існувало багато прилавків, де щосили торгували іноземні купці і можна було придбати все, що душі завгодно.
Що свідчить про зародження феодальних відносин в історії Росії, і що всього лише через сотню років стало свідченням їх розпаду? Часом одні і ті ж чинники. Наприклад, укрупнення і зростання самостійності значущих міст Стародавньої Русі поступово ставили під сумнів авторитет Києва як столиці стародавньої держави. Населені пункти були погано пов’язані між собою як буквально, так і економічно. Кожне велике місто був сам по собі, мав власні укріплення, власну дружину і був здатний сам себе забезпечувати. Це вкупі з лествичным принципом успадкування, коли в різних вотчинах правили представники одного і того ж роду, в кінцевому підсумку і призвело до феодальної роздробленості.
