Останнім часом у світовій науці намітилася тенденція до розробки кількісних методів оцінки ефективності дослідницької діяльності. Одним з таких показників є h-індекс. Дізнатися про те, що таке індекс Хірша, як він використовується в практичному аспекті і чи є способи для підвищення його можна з цієї статті.
Опис
Індекс Хірша (скорочено h-індекс) – це один з наукометричних показників, що дозволяє кількісно оцінити публіцистичну продуктивність. Об’єктом такої оцінки можуть бути як окремі дослідники, так і наукові, освітні організації, а також журнали. Цей параметр був розроблений в 2005 році фізиком Хорхе Хиршем з Каліфорнійського університету.
В офіційному визначенні даного показника дається наступна трактування, дозволяє зрозуміти, що таке індекс Хірша:
Вчений має індекс h, якщо h з його Np статей цитуються як мінімум h раз кожна, в той час як решта (Np-h) статті цитуються не більше ніж h раз кожна.
Цей критерій був введений з метою аналізу затребуваності наукових праць з урахуванням їх цитування в роботах інших вчених. Простий кількісний підрахунок не може служити показником якості діяльності, так як він є наслідком тільки працездатності, але не практичну цінність досліджень. Щоб визначити, що таке індекс Хірша, повинен існувати масив наукових публікацій (реферативні бази даних), за яким і буде здійснюватися вибірка та підрахунок показника.
Прості приклади
При обчисленні даного критерію враховуються не лише цитування, але і кількість наукових публікацій. Ось прості приклади, які наочно демонструють, що таке індекс Хірша:
- Автор має індекс, що дорівнює 8, якщо у нього є 8 публікацій, які цитуються в роботах інших учених не менше 8 разів. Статті з меншою цитованістю не враховуються.
- Якщо опубліковано 20 статей, але на кожну з них є лише по 1 посиланням, показник також дорівнює 1.
- Якщо вчений опублікував 1 фундаментальну працю, який був процитований іншими дослідниками 100 разів, то і в цьому випадку даний наукометричний показник дорівнює одиниці.
Існує простий спосіб, як визначити індекс Хірша:
- Необхідно розташувати всі свої публікації в стовпчик в порядку убування їх цитованості.
- Та рядок, де співпаде порядковий номер статті і кількість цитувань, показує значення h-індексу (індекс Хірша = h статей, процитованих як мінімум h раз). Після визначення знайденого значення інші рядки в розрахунку вже не беруть.
- Необхідно враховувати, що параметр розраховується по конкретній базі даних, тому в різних масивах публікацій він буде відрізнятися.
Значимість показника
За кордоном високий індекс цитування Хірша – це не тільки предмет для гордості, але і можливість для отримання ряду привілеїв в науковому товаристві:
- запрошення на роботу у великі дослідницькі центри;
- виділення фінансування науковим і освітнім установам;
- видача грантів і стипендій.
Даний параметр використовують для стратегічного планування наукових досліджень, оцінки діяльності організацій і вирішення питань про їх фінансування.
Рейтинг вчених
Якщо значення індексу Хірша становить величину, більше 20, то це є достатнім для вступу в Американське фізичне товариство. В російській науці існують свої відносні критерії оцінки: для докторів наук h-індекс повинен бути 7-10, а для дослідників міжнародного рівня – вище 16.
Для порівняння, h-індекс фізика-теоретика Стівена Хокінга дорівнює 62, а у математика Галуа, який помер у віці 20 років, – лише 4.
Системи цитування
В даний час існує безліч бібліографічних баз даних (БД), які можуть застосовуватись для оцінки цитування. Найбільш визнаними з них є:
- Scopus. Підтримується одним з найбільших у світі наукових видавництв Elsevier. Індексація проводиться за більш ніж 25 000 наукових видань, підтримуваний мова – англійська.
- Web of Science. Є частиною більш великої веб-платформи ISI Web of Knowledge (медіакомпанія Thomson Reuters). Її вважають найавторитетнішою базою журнальних статей у світі. В ній накопичена інформація, взята з 10 тис. журналів і 150 тис. наукових конференцій у всіх областях науки. Робочою мовою також є англійська. У виданнях Scopus і Web of Science здійснюється строга політика перевірки видань. Ретроспектива для природничо-наукових публікацій – до 1900 м, для соціальних наук – до 1956 р., для мистецтвознавства – до 1975 р.
- Google Scholar. Являє собою безкоштовну пошукову систему за повних текстів статей. Проект розпочав роботу з 2004 року. Формується з публікацій журналів найбільших наукових видавництв Європи і Америки.
Індекс Хірша за РИНЦ: як дізнатися?
У Росії функції оцінки h-індексу та інших наукометричних критеріїв здійснює Російський індекс наукового цитування (РИНЦ), організований в 2005 р. на базі Наукової електронної бібліотеки. На порталі РИНЦ у вільному доступі розміщено понад 5 000 російських і зарубіжних журналів. Загальна кількість наукових статей становить близько 3 млн, тут також є статті вітчизняних вчених, опубліковані у базі Scopus (починаючи з 1996 року), дисертації, монографії, патенти ФИПС (з 1994 року). Щодня відбувається поповнення на кілька тисяч нових публікацій. Вся інформація надається зареєстрованим користувачам безкоштовно, можливе оформлення підписки на електронні версії наукових журналів.
Існує проста методика, як дізнатися індекс Хірша за РИНЦ:
- на сайті веб-платформи необхідно відкрити розділ «Авторський покажчик», який знаходиться в меню «Навігатор»;
- ввести прізвище вченого без ініціалів, при необхідності – додаткові дані (місто, організація, країна, тематика, персональний ідентифікатор);
- натиснути на значок «Аналіз публікаційної активності автора».
В результаті відкриється статистика загальних показників, у тому числі h-індексу. Також мається можливість сформувати звіт за кількома параметрами.
Збільшення h-індексу
Підвищити індекс Хірша можна кількома способами:
- Розміщувати публікації в зарубіжних і вітчизняних наукових журналах, індексованих у вищевказаних базах даних. В даний час в зарубіжних БД міститься близько 400 російських видань.
- Вказувати у статтях повний список літератури, включаючи попередні власні роботи, на підставі яких проводилося дослідження, посилатися на роботи колег.
- Складати якісні реферативні статті до публікацій для залучення уваги інших авторів.
- Надавати відкритий доступ до своїх праць.
- Розсилати копії своїх публікацій колегам у даній сфері наукової діяльності для взаємного цитування.
- Пройти реєстрацію в РИНЦ і в системі SCIENCE INDEX, що дозволить надсилати рукописи в електронному вигляді в редакції наукових журналів.
В даний час з’явилося безліч організацій, що пропонують відповідні послуги: індекс Хірша пропонують підвищити за рахунок спільного взаємовигідного цитування у авторів суміжних областей, платного розміщення публікацій, штучного завищення цитування, проте багато з них займаються недобросовісною діяльністю.
Недоліки
Багато хто знають, що таке індекс Хірша, але не інформовані про його негативні сторони. Незважаючи на свою практичну цінність, h-індекс володіє цілим рядом недоліків:
- Низьке значення показника може свідчити про те, що викладені вченим ідеї випереджають існуючий етап розвитку науки і техніки. Неможливість обліку проривних досліджень.
- У молодих вчених індекс Хірша не може бути більшим, хоча саме для них кількісні показники найбільш важливі для просування та фінансування. Коротка кар’єра також призводить до невірної оцінки значущості наукової роботи.
- Показник добре працює тільки при оцінці дослідників, що працюють в одній області. Цитування в біології і медицині набагато вище, ніж у фізиці та математиці.
- Не враховується роль співавторів.
- При індексуванні в розрахунок входять також ті посилання, які піддаються в даному науковому працю критичній оцінці.
Маніпулювання показником
Підвищення індексу Хірша можна досягти спекулятивними способами:
- рекомендованим цитуванням (розміщення статей молодих вчених з цитуванням інших робіт, згадка праць в дослідженнях аспірантів та молодших наукових співробітників);
- самоцитированием – коли автор вказує посилання на свої роботи у всіх публікаціях;
- противоцитированием – згадка публікації в контексті її критики.
На думку деяких вчених, прагнення підвищити наукометричні показники призводить до того, що дослідники починають працювати не на підвищення якості своїх робіт, а на пошук способів обману структур, що займаються індексуванням. У результаті може статися вихолощення науки, нівелювання її фундаментального, прикладного змісту і уповільнення розвитку інноваційних технологій.
У вітчизняній науці вже є прецеденти, коли недобросовісні співробітники штучно накручують індекс Хірша, розміщуючи посилання на свої труди в роботах, які не мають ніякого відношення до досліджуваних проблем. Незважаючи на всі свої недоліки, в даний час немає більш ефективних способів для оцінки публіцистичної активності вчених, і індекс Хірша залишається одним з основних інструментів наукометрії.
