У кожного народу в історії є яскраві явища, а під Франкської монархії показовим стане Каролінгське відродження. Щоб зрозуміти велич цього відродження, необхідно ознайомитися з культурою тієї епохи.
При дворі імператора відбувалося виховання нового покоління вчених, літераторів і богословів. Це було, як промінь світла, серед невихованості і жорстокості. Відзначався підйом в освіті, розвивалася література, мистецтво. Так поступово з’являвся новий світ з християнським засадою. У всьому відчувалося прагнення до культури.
Так само даний відродження називають ще Античним, внаслідок створення державних і релігійних еталонів. Карлом Великим тоді було вирішено відновити Римську імперію. Стрімко прогресувала мистецтво книжкової мініатюри. У приміщеннях монастирів і в бібліотеках переписувалися і виготовлялися ілюстрації мирського і на релігійну тему. Було досягнуто згоди Церкви і нової імперії.
Достатньо освічений Карл Великий відтворив велику державу, яка з’єднала разом Німеччину, Італію і Францію. Багато завдань у державі було довірено священикам.
На вигляд владний, з мужньою зовнішністю, Карл Великий справляв незабутнє враження і при всьому цьому він був вірним слугою церкви. Він бажав і робив для цього все, щоб його імперію об’єднала християнська віра, покращуючи дисципліну серед ченців, кліриків, єпископів. Так сталося поєднання світського і духовного.
Карл намагався оточувати себе вченими, користувався порадами. Старанно дбав про відкриття шкіл при монастирях і церквах, навіть при своєму дворі він відкрив академію. При цьому і про своє вдосконалення в граматиці і своїх дітей він не забував, намагаючись вчити іноземні мови рахунок і лист.
При монастирях за наказом Карла відновлювалися приміщення для перепису і збереження рукописів, називалися вони – скрипторії. Це час тривало протягом цілого сторіччя після його смерті.
В архітектурі Карл великий орієнтувався на Римську культуру, на їх образи. Йому дуже подобалися церкви Риму, які були виконані з каменю та дерева, з прекрасним декором всередині з мозаїки і фрески. Але, згодом храми почали добудовувати, щоб захистити їх від варварів, яким була чужа їх культура.
На вимогу Карла, був зведений незвичайний собор, який представляв форму восьмикутника, саме це число було зовсім невипадковим, воно означало Воскресіння Христа на восьмий день після розп’яття. Архітектура усередині була чудовою, високі арки, величезні зали, які всіх приводять у захват. По центру собору висить восьмикутний світильник, на величезній ланцюга, який був принесений в подарунок Карлу від імператора Фрідріха Барбаросси в честь канонізації. Зараз в глибині цього собору встановлений саркофаг з останками Карла Великого, який прикрашений дорогоцінним камінням.
Безсумнівно, Каролінгське відродження – це суміш римської і варварської культур, відродження античності у всіх сферах діяльності монархії того періоду. У всіх творах архітектури і живопису присутні риси, які переплітаються з чимось давнім і язичницьким.
В унікальних творах мініатюри воскрес реалізм, бажання яскравості кольору. Дія Карла Великого відтворити, так званий “другий Рим”, практично ні до чого не призвело. Але, мистецтво каролінзького відродження показало характер, рішучий оптимізм, зрілий погляд на світ, гармонійні межі реального і вигаданого.
Чудові твори Каролінгських письменників залишили свій слід в історії освіти наступних поколінь вже освічених людей. Важливу роль Карл виконав для народу, давши їм можливість удосконалюватися духовно, надавши їм у розпорядження бібліотеки, скрипторії. При ньому відбулося зростання людей в культурі, мистецтві, шанування знань. А поява єдиного шрифту в писемності, поклало початок нової загальної культури.
Були написані Каролінгські кодекси золотом і сріблом на пергаменті, техніка і фарбувальні речовини дійшли в той час до досить неймовірних висот. Всі роботи пережили століття і донині вражають своєю красою. Крім усього цього з монастирських стін випускались книги для масового читання, в продаж. Звичайно ж, вони були досить скромно оформлені.
Карл намагався створити Велику імперію, з централізованою державою з Римського вигляду. Культурні реформи приносили свої плоди. Монастирі благополучно працювали центрами грамотності. Поступово навчання ставало обов’язком духовенства. Так само була створена придворна школа, для навчання королівської сім’ї і адміністрації.
Каролінгське відродження стало початком тривалого відродження культури, яке з часом буде тільки набирати силу протягом століть. І важливою роллю у всьому цьому зробила реформа освіти, розпочата Карлом. Завдяки йому латинська мова стане державною мовою, мовою богослужіння.
Внесок у культурну спадщину Карла Великого величезний. Значення ж Каролінзького відродження полягає в тому, що воно доніс до нас і переробила культурні елементи, які були збережені до наших часів.
У той період спостерігався величезний інтерес до літератури, мистецтва, архітектури, юриспруденції, що і вело до зростання культури в масах. Під час Каролінзького відродження досить сильний поштовх отримало розвиток середньовічної латині, а на основі латинського алфавіту був створений особливий шрифт, каролінзький минускул, що дозволило ухвалення європейськими націями спільної мови і стилю письма. Центром Каролінзького відродження був гурток при дворі Карла Великого, так звана «Палацова Академія», а керував їй Алкуін. В гуртку брали участь сам Карл Великий, його біограф Эйнгард, поет Ангильберт та інші.
«Каролінгське Відродження» у той час було дуже обмеженим територіально, далі Аахена воно практично не поширилося. «Каролінгське Відродження» закінчується з розпадом імперії.
Історія 6 клас
