Інтонація
Також варто згадати, що інтонація і мета висловлювання – такі явища, які дуже тісно пов’язані і впливають один на одного. У російській мові відсутній чіткий порядок слів. Ми можемо переставляти слова, міняти їх місцями, але зміст речення буде однаково зрозумілий. Тому і питальне речення можна прочитати як оповідний, але тоді їх відрізняє? Інтонація! Саме з допомогою інтонації в усному мовленні слухач може відрізнити, поставлене йому питання, звертаються до нього або це просто повідомлення будь-якої інформації. Порівняйте:
- Ти ж телефонував мені сьогодні. (Твердження, факт).
- Ти ж телефонував мені сьогодні? (Питання, що вимагає відповіді).
Абсолютно ясно, що такі пропозиції по мети висловлювання абсолютно різні, хоча і складаються з однакових слів. Вони будуть читатися по-різному, і акцент буде падати на різні слова.
Таким чином, інтонація – це чергування підвищення і зниження голосу, виділення яких-небудь слів з допомогою інтонаційного наголосу, певний ритм, паузи. Без різних інтонацій мова буде безликою, а сенс пропозицій незрозумілим. Інтонація не тільки прикрашає мова, але і допомагає передати зміст пропозицій.
Навіть звичайну похвалу «молодець» можна прочитати зовсім по-різному. Наприклад:
- Молодець! Здорово вийшло!
Це можна вимовити з щирою радістю за чиїсь успіхи. Це буде прямий сенс. А можна прочитати з часткою іронії, маючи на увазі зовсім не успіхи, а їх відсутність:
- Молодець! Здорово вийшло!
Інтонація відіграє значну роль в іронії, тому що найчастіше без певних змін у голосі іронію дуже складно вловити.
Інтонація не завжди рівна. Вона може підвищуватися або знижуватися. Розповідні речення частіше мають восходяще-спадну інтонацію. До середини інтонація підвищується, а до кінця пропозиції знижується. У питальних пропозиціях інтонація може бути абсолютно різною, все буде залежати лише від того, на яке слово подає логічний наголос, тобто на якому слові зроблений акцент. У спонукальних реченнях найчастіше інтонація підвищується в кінці. Особливо якщо спонукальним реченням виражена не просто прохання, а наказ.