Що таке супостат і кого так називають?

Супостат. Сенс цього слова приблизно зрозумілий кожному, хто знайомий зі старовинними російськими билинами. Але чому не ворог або, як звучало в давньоруському в полногласном варіанті, ворог, не недруг? Немає тут якогось непорозуміння з нашого боку? Що таке “супостат”? Кого так називають?

Хто такий супостат?

Вважати, що слово “супостат” за смислом синонімічне словами “ворог”, “недруг”, “ворог”, не буде невірним. Все це – опису когось чужого, агресивно налаштованого по відношенню до об’єкта мовлення. Але тут є свої нюанси.

Якщо для того, щоб дізнатися достеменно, що таке “супостат”, заглянути в сучасний тлумачний словник російської мови, наприклад, під редакцією А. П. Евгеньевой, то з’ясується, що у цього слова виявлено кілька значень.

СУПОСТАТ, -а,м.

1.Застар.і високий.Ворог, супротивник, ворог. Утік він у страху з поля бою, Де кров черкеська текла; Батько і два рідні брати За честь і вільність там лягли, І під п’ятою у супостата Лежать їхні голови в пилу. Лермонтов, Утікач. Але перепинити шлях супостату Йде наш народ бойовий.Тихонов, Кіров з нами. || Недруг.[Цар:] Хто ж він, мій грізний супостат? Хто на мене? Пусте ім’я, тінь — Невже тінь зірве з мене порфіру, Іль звук позбавить дітей моїх спадщини? Пушкін, Борис Годунов.— А погано те, шо ти мирволил моїм ворогам і супостатів… Все знаю, не відмагайся. Мамин-Сибіряк, Охонины брови.

2. Простий. Негідник, лиходій. Не вірте ж, добрі мої співгромадяни, не вірте тому супостату, який стане вселяти вам, ніби я озлоблений проти вас, ніби я піднімаю вас на сміх! Салтиков-Щедрін, Сатири в прозі. — Ось теж старим у ноги кланяйся, який би інший старий супостат не був. Гладков, Лиха година. || Уживається як лайливе слово. На очах у матері навертываются сльози. Хапаючись за голову, вона лає матроса. — Що він, супостат, зробив з моїм хлопчиком. Новиков-Прибой, Доля. — Ти, що це, супостат? Ти по яким таким справах по чужих клітях тягаєшся?Леонов, Бурыга.

Проаналізувавши дані статті, в якій наведено визначення “супостата”, ми можемо зробити наступний висновок: слово “супостат” в сучасній російській мові є застарілим в тому значенні, в якому воно використовувалося в казкових текстах і в стилізованої під старовину художній літературі. А ось в сучасній мові воно набуло, як це іноді трапляється зі словами давньоруської мови, кілька знижену забарвлення, незвичне слуху, не цілком ясна. Його зв’язок з чимось негативним залишилася відчутною при втраті чіткого сенсу.

Дивіться також:  Хто це – граціозний людина?

Звідки походить це слово?

Слово “супостат” має старослов’янське походження. Писалося воно в ті часи так: “сѫпостатъ”. Слово “супостат” тоді являло собою страдательное причастя минулого часу не збереглося в мові дієслова “съпостати”, що означало “поставити один проти одного”. Від цього ж дієслова, до речі, відбувається і цілком звичайне і часто вживається в сучасній російській мові слово “порівняти”.

Як вживається слово “супостат”?

Найкраще сферу вживання слова “супостат” могли б проілюструвати приклади з билин, з художньої літератури, і з нотаток лінгвістів, що спостерігають за живою російською мовою. Не можна сказати, щоб воно вживалося в даний час особливо часто, воно, швидше, у першому своєму значенні обмежена літературною сферою, а в другому надає промови іронічний або комічний відтінок.

Наприклад, зверніть увагу на сучасне вживання у Костянтина Хохрякова в його творі “Будь-якою ціною!”. Тут явно створюється комічний ефект за рахунок вживання звучного застарілим і дивним слова:

Якщо табельну зброю пропито, загублено або втрачено в бою, то маєш офіційний дозвіл загризти супостата зубами!

Та порівняйте його з вживанням слова “супостат” у першому значенні, яке зустрічається, зокрема, у перекладі твори Тараса Шевченка, виконаному Семеном Вайнблатом. Піднесена лексика підкріплює загальний настрій, патетику рядків:

На оновленій цього землі

Врага не буде, супостата,

І будуть син і мама поруч,

І будуть люди на землі.

Очевидно, що вони зовсім різні і несуть абсолютно різний емоційний і смисловий заряди для читача або слухача тексту.