Народження осмисленості: тверда логіка математики, як доказ істини
Ближче до кінця 18 століття математична чи символічна логіка з’явилася у вигляді науки, яка передбачала процес вивчення правильності висновків. Вони повинні були мати логічний кінець і зв’язок. Але як було довести або виправдати дані дослідження?
Великий німецький філософ і математик Готфрід Лейбніц одним із перших усвідомив необхідність формалізації логічних аргументів. Це була мрія-Лейбніца: створити універсальний формальний мову науки, який би звів всі філософські суперечки до простого розрахунку, переробивши міркування в таких дискусіях на цій мові. З’явилася математична чи символічна логіка у вигляді формул, які полегшували завдання і рішення у філософських питаннях. Та й ця область науки стала більш вагомою, адже безглузда філософська балаканина тоді ставала дном, на яке спирається сама математика!
В наш час традиційна логіка є символічною аристотелівської, яка проста і невибаглива. У 19 столітті наука зіткнулася з парадоксом множин, які народжували нестикування тих самих відомих рішень логічних послідовностей Аристотеля. Цю проблему потрібно було вирішувати, адже в науці не може бути навіть поверхневих помилок.
