Щастя…Що означає це слово? Адже як часто кажуть: “Я щасливий!”, “Це велике щастя!”, “Тобі випав щасливий випадок!” Але що ж насправді означає щастя? Яке походження слова “щастя”? Відповіді на ці запитання дано в даній статті.
Походження слова “щастя”: давньоруські джерела
Поринаючи в давньоруську історію, можна знайти одну дуже цікаву легенду. Здавна хліб був невід’ємною частиною російського столу. У ньому полягала саме життя, сила, мудрість; тому, коли у хаті народжувалася дитина, пекли найкращий хліб. Потім продукт ділили на рівні частини і одну давали новонародженому. Так в народі завелося вираз, що кожен починає життя “з частиною” благополуччя. Припускають, що згодом і з’явилося слово “щастя”.
Офіційні джерела
Виходячи з давньоруської, слово “щастя” складається з двох значущих частин: приставки “съ” і кореня “частина”. У застарілої версії мови приставка “съ” надавала речі позитивний відтінок, а “частина” перекладається, як “частка”. Отже, склавши ці два значення, вийде – хороша частка. Аналогічно і з міфом про хліб. Достаток хліба завжди означало наявність у домі “гарної долі”.
Є багато співзвучні слова і з інших мов. Наприклад, в українському – щастя, древнечешском і польське слово “щастя” пишеться наступним чином:
štěstí і szczęście.
Є схожість не тільки в значення слів, але і в їх написанні. Однак найглибші коріння має слово з праслов’янської мови. Можливо, від нього і відбуваються всі нинішні слова “щастя”.
Також у давньогрецькій історії є міф, за яким у богині Фортуни була помічниця Tyche. Крім цього, в мові є і однокорінне слово eytychia, що означає хорошу долю, долю. З цього можна зробити висновок, що у фортуни є і трохи щастя.
