Про природному праві
На думку російської імператриці, руководствовавшейся ідеями просвітництва, рішення совісного суду не мали у своїй основі містити природне право, а судді, висловлюючись сучасною мовою, ставилося керівництво у справах голосом власного серця, любов’ю до людей і повагою до особистості, при цьому необхідно було з відразою відноситись до пригнічення.
Щоб краще засвоїти наведену думку Катерини II, буде доцільним нагадати, що під природним правом розуміється якийсь ідеальний правовий комплекс, який нібито наказала сама природа, і він умоглядно присутня в людському розумі.
До числа невід’ємних людських прав належать: право людини на життя, свободу, безпеку, гідність особистості. Потрібно відзначити, що теоріям, які ґрунтуються на природному праві, притаманне протиставлення існуючим у дійсності правопорядкам так званого цивільного закону, що характеризує ідеальний «природний лад».
Такий лад уявлявся у двох варіантах. Перший – це деяка апріорна логічна передумова. Другий – природний стан, яке коли-то передувало громадському і державному порядку, що був створений людьми довільним шляхом у вигляді суспільного договору.
