У своїй п’єсі «На дні» письменник пише про те, що чоловік повинен для себе обрати, що для нього в житті важливіше правда, яка іноді буває вбивчою та брехня, яку так приємно слухати, наче пісня. У творі два головних персонажа Цибулі і Сатину, які представляють ці дві істини. Виділяють три різновиди брехні, брехня в порятунок, брехня для того щоб досягти своїх якихось цілей і просто брехня, як не істина.
Позиція Луки у співчутті людей і до їх нещастя, він намагається допомогти людям пережити жорстоку правду життя. Лука намагається дати всім надію і втішити, так Ганні він говорить про загробне життя як про відпочинок, вірить Насті про те, що вона по-справжньому була закохана і говорить Актору, що його пияцтво можна вилікувати безкоштовно. Він навіює людям золотий сон мрії, щоб дати їм опору в житті, якої їм так не вистачало. Розмовляючи з Попелом, він йому говорить про те, що правда не завжди діє позитивно на людину, іноді краще не знати, адже вона може і вбити.
З появою Луки в нічліжці у нього виникає конфлікт з Сатиным, який звик говорити всім правду і пропагує її скрізь і всюди. Лише в правді Сатину знаходить істину і не тішити себе марними ілюзіями. Розмовляючи з Лукою, він звичайно в розмові з самим собою міркує про те, що це справа кожної людини, у що вірити і чи варто вірити в те, про що їм говорить Лука. Лука змушує людей вірити в щасливе, гарну і безтурботне життя, але Сатину в підсумку виявився правий, коли говорив про те, що навіть якщо і важко прийняти слова правди, то краще прийняти її, ніж тішити себе незрозумілими надіями, а за підсумком розчаровуватися. Лука нікому не зробив краще, Ганна з Актором всі ж померли, Попелу заарештували, а Наташа зникла, навіть кліщ розчарувався і змирився зі своєю убогістю. Лука обдурив їх не у всьому, дійсно лікують від алкоголю, просто Актор не захотів розлучатися зі своєю згубною звичкою.
Гіркий спочатку своєї п’єси пише про те, що люди вірять і сподіватися на хороше життя, а до кінця п’єси зіткнулися з суворою правдою життя, яка вбила останню віру в людині. Горький своєю п’єсою хотів донести читачеві, що не варто обманювати себе, адже коли правда розкриється, буде набагато болючіше її прийняти. Максим Горький закликає вибудовувати свої відносини між людьми на правді і не вводити нікого в оману, кожна людина має право знати правду, якою б вона не була.
