Тема повісті Гоголя «Тарас Бульба»
«Тарас Бульба» – відома історична повість Н. В. Гоголя. Її основна тема – безмежна любов людини до своєї рідної землі, готовність захищати її від ворогів до останнього подиху. Цю тему автор талановито розкриває в образах і вчинках головних героїв твору: Тараса Бульби і двох його синів.
У повісті описано далекі часи зародження козацтва, його непримиренної ворожнечі за свою незалежність з польським шляхетством. Створивши свою особливу держава, волелюбну Запорізьку січ, козаки займалися мирною працею, але в будь-який момент були готові взятися за зброю.
Тарас Бульба – центральний персонаж повісті. Це справжній козак, мужній і відважний чоловік. Персонаж не має реального історичного прототипу. Він уособлює в собі всі кращі риси своєрідного російського стану – козацтва. Тарас – справжній воїн, що бачив чимало на своєму віку. Приїзд його синів з навчання – радість для старіючого батька. Однак, він суворо стримує свої емоції, не дає матері вдосталь намилуватися на своїх дітей. Тарас практично відразу починає збиратися в дорогу, щоб показати Остапа та Андрія на Січі, дати їм відчути смак козачої життя.
Діти Тараса потрапляють в разудалую і лиху Запорізьку січ, де мирне життя проходить у безконечних пиятиках. Початок воєнних дій з Польщею миттєво перетворюють мешканців Січі. Готовність за першим покликом встати на захист Батьківщини – головне якість, властиве козацтву. У бойових зіткненнях мужніють і міцніють сини Тараса. Він пророкує своїм дітям велике майбутнє.
Облога міста Дубни – центральний епізод твору. У ньому Гоголь в піднесених тонах описав всі силу безмежну любов козаків до своєї Батьківщини. Різким контрастом до цього є зрада Андрія з-за любові до полячки. Тарас не витримав цього і вбив рідного сина. В цьому – головна трагедія твори. Зрада Батьківщини не може бути прощено, воно змивається лише кров’ю.
Серце Тараса чекала ще одна біда. Потрапив у полон Остап. Момент тортур і страти описаний в неймовірно зворушливий тоні. Остап до кінця витерпів муки, він помер з честю і гордістю.
Страшна і нещадна помста Тараса закінчується його болісною смертю від рук ворога. Останні слова старого козака звернені до своїх товаришів. Він передрікає велич своєї Батьківщини. Образ розп’ятого і спаленого Тараса – символ справжнього борця за свободу своєї землі.
