Метрополітен
Метрополітен в Москві – це рейковий громадський транспорт, який знаходиться не тільки на території міста, але й області. Історично це перша найбільша метро в Росії і СРСР. По інтенсивності використання воно займає шосте місце в світі, після таких міст, як Пекін, Токіо, Шанхай, Гуанчжоу і Сеул.
Перша лінія була відкрита навесні 1935 року. Вона починалася на станції «Сокольники» і тривало до станції «Парк культури». Вже тоді була окрема гілка «Смоленська». На сьогоднішній день система метрополітену складається з різних 14 ліній і 222 станцій. При цьому 44 з них вважаються об’єктами культурної спадщини, ще 40 визнані пам’ятками архітектури. До 2021 року влада хоче побудувати ще 29 станцій, і збільшити протяжність лінії на 55 км. Сьогодні довжина московського метро дорівнює 379 км
Також цікаво, що за кількістю пасажирів метро є одним з найбільш затребуваних у всьому світі. Знову ж воно поступається тільки Токіо, Пекіну, Шанхаю та Сеулу, але цей розрив незначний.
Це метро цікаво тим, що воно встановило багато рекордів. Так, саме в московському метро знаходиться найглибша станція під назвою «Парк Перемоги», глибина якої досягає 73 м. Також тут є станція, яка розташована максимально близько до поверхні Землі, а саме «Друкарі». Відстань до землі складає всього 5 м. найдовша станція – «Воробйови гори», протяжність якої 282 м. Але самої широкої станція вважається «Партизанська». Саме в Москві розташований найдовший ескалатор, протяжність якого понад 126 м. Також у метро є станція, яка знаходиться повністю за межами міста. Називається вона «Мякініно» і знаходиться в Красногорську. А також тут є єдина напівпідземна станція під назвою «Мічурінський проспект».
Це метро настільки вражаюче, що не раз згадувалося в літературі. Так, в 1933 році вийшов роман Володимира Воронкина, який розповідав про підготовку до будівництва цього грандіозного проекту. Також йому присвячені роботи таких радянських письменників, як Ільф і Петров. Що стосується сучасної літератури, то найвідомішим твором є серія постапокаліптичних романів Дмитра Глухівського, яка описує життя людей в метро після катастрофи. Метро багаторазово згадується не тільки в літературі, але в музиці, кіномистецтві, відеоіграх.
