«Ведеш себе як тубілець!», «Взагалі тобі не соромно? Тубільці і більш вихованими себе ведуть!», «Як з голодного острова тубільці приїхали!»
Доводилося чути подібні фрази? Напевно, так. І кожен, хто їх чув, точно вже задавався питанням, хто такі ці люди, за яких повинно бути соромно, і що означає слово «тубілець».
Походження слова
Спочатку цей термін не мав негативного забарвлення. Він походить від праслов’янського нині невідомого слова, від якого, в свою чергу, відбулися давньослов’янські «тъземьць», «тоземьць».
При найближчому розгляді можна побачити, що слово складається з двох «то» – тобто того, тією; і «земьць» – то є земля. Таким чином, в давньослов’янському тубілець – це житель тієї, не нашої, землі. Приблизно до п’ятнадцятого-шістнадцятого століття слово було тотожне іноземцю.
Зустрічається в даний час в болгарському і білоруській мовах. Непрямим синонімом цього слова є слово «абориген» – aborigine, native – в англійській мові.
