Чубатий – один з другорядних персонажів роману Михайла Шолохова. Вперше читач знайомиться з козаком третьої частини дванадцятої глави твору.
Чубатий козак під час Першої Світової війни потрапляє в один взвод з головним персонажем роману – Григорієм Мелеховым.
Автор описує Чубатого як високого, трохи сутулого чоловіка. Шолохов каже, що у козака були безстрашні, веселі, але при цьому крижані очі й вуса, які носили калмики. Незважаючи на те, що Чубатий – не старий чоловік, у нього вже була сиза лисина.
Чубатий не знає почуття жалості до інших людей, його філософія – ненависть до людини. Григорій Мелехов називає його диким. Також Мелехов вважає, що у Чубатого немає серця, а на його місці камінь. А якщо серце і є, то воно вовче. Чубатий охоче погоджується з Мелеховым в цьому питанні.
Чубатий вміє чудово звертатися з козацькою шаблею. Це вміння – його гордість. Мелехов ніяк не може навчитися складній техніці цього удару.
Чубатого бояться коні, неначе козак страшний звір. Коли Чубатий підходив до коновязи, коні ховали вуха і збивалися в одну купу. Навіть його власний кінь боявся наїзника незважаючи на те, що Чубатий ласкаво з них звертається.
Дуже яскраво цей персонаж проявився в одному епізоді. Одного разу Чубатий з Мелеховым і іншими товаришами по службі взяли в полон австро-угорської гусара і Чубатий висловлює бажання супроводжувати бранця до штабу для допиту. Гусар по своїй волі йде з Чубатым, сподіваючись на милість росіян, полонений вважає, що йому збережуть життя. Але Чубатий вбиває його по дорозі і бреше товаришам по службі, що полонений намагався втекти. Не вірить йому тільки Григорій Мелехов, він вважає, що Чубатий розправився з полоненим без явних причин і кидається на козака з гвинтівкою. Через якийсь час Мелехов знаходить вбитого гусара і розуміє, що він був правий.
Незабаром Чубатий допомагає Мелехову залікувати поранення, виручає його. Григорій хоч і вдячний своєму товаришеві по службі за допомогу, не може пробачити його витівки з полоненим. Після події Мелехов і Чубатий довго служили разом.
На війні у Чубатого відбулася зміна цінностей. Він заперечує війну і вважає, що козакам потрібна власна влада, свій правитель. І цією владою, на його думку, не може бути цар. Однак і думки про революцію персонаж не сприймає, не визнаючи владу більшовиків. В кінці 1917 року Чубатий повертається з війни в рідний дім. Про його подальшу долю читачеві більше нічого не відомо, його життя після повернення додому покрита мороком.
