Шкільний твір про перше вересня
Здрастуй, школа! Літні місяці пролетіли швидко, майже непомітно… Настання довгоочікуваного 1 вересня – Дня знань, для багатьох стає урочистим, але, в той же час, сумним святом. Сумним, тому що не встигли ще піти спогади про літо, вільних, нескінченних днів, коли можна було відпочивати і ні про що не думати. Літо асоціюється у мене з незалежністю, і навіть легкою недбалістю, а от осінь – з роздумом і чуйністю. Я люблю осінь. За Перше вересня, за нові знання, за падаючі листя за шкільним вікном…
І як незвично після тихих літніх вечорів, увірватися в галасливий і радісний день – 1 вересня! Все здається новим і незвіданим. Вчителі, уважні і дбайливі, зустрічають своїх учнів щирими посмішками. Друзі-однокласники, які скучили за час літніх канікул, навперебій розповідають про проведений час…. Стає сумно і радісно водночас. Змішання протилежних почуттів, емоцій, настроїв! Як це часом надихає!
Першокласники тривожно й боязко туляться до батьків, відчувають себе невпевнено і скромно. Скільки їх ще чекає попереду нового і цікавого! А от старшокласники виглядають зовсім інакше. Вони розкуті, і навіть самовпевнені. Зовсім скоро, 1 вересня для них буде лише скороминущим спогадом про дитинство і юність, про першого вчителя і першому дзвінку.
1 вересня – це не тільки День знань, а й свято краси, доброти, кольорів та світлих побажань. Який чудовий перший день осені! Як красиві і світлі однокласниці в білих бантах, і білосніжних блузах! Як багато квітів навколо: гладіолуси, хризантеми, айстри – здається, що вони всюди, і що цей запах надовго залишиться витати в осінньому повітрі.
Перше вересня – це ще й День мудрих слів, побажань і відкриттів. Для першокласників він стає початком шкільного шляху, а для майбутніх випускників – ні, не кінцем, а точкою відліку для нових звершень та майбутніх перемог вже у дорослому житті.
Короткий міні твір про 1 вересня
Мені подобається, як починається осінь. У цей перший осінній день зазвичай встають рано і збираються на урочисту лінійку. 1 вересня – це День знань, а значить, скоро потрібно буде сідати за парти, виконувати домашні завдання, веселитися на перервах і чекати наступного дзвінка на урок.
Першого вересня ми зустрічаємося з класним керівником і друзями, даруємо квіти і читаємо вірші про школу. В цей день завжди дуже гамірно і радісно. Звучить гарна музика, а в руках у хлопців багато різнобарвних куль і красивих букетів. Перше вересня ще і сумний день, тому що літні канікули закінчилися, а до наступного літа – далеко.
Свято День знань
Перший шкільний дзвінок у новому навчальному році, для деяких він перший в життя, а для деяких останній. 1 вересня стали вважати Днем знань саме тому, що в цей день починається навчальний рік у школах, ВУЗах та інших навчально-освітніх закладах.
Для когось цей день вважається святом, а для кого-то, на жаль, але страшним днем. Чому? Ми всі знаємо, що діти люблять відпочивати, займатися своїми справами, гуляти і всіляко розважатися, що дозволяє літо, канікули. Школа та інші заклади навчального типу вимагають від людини напруженої роботи, навчання. Віддаючи своїх дітей до школи, батьки в першу чергу сподіваються на те, що там їх навчать не тільки грамоти, письма, читання та інших дисциплін, а й нормами поведінки. Не завжди діткам подобається вчитися, адже краще відпочивати, чи не правда? Ми всі намагаємося донести молодшим, що це їм необхідно, і, що без цього вони не зможуть стати повноправними членами суспільства. Ми вчимо їх у вільний час, ми диктуємо їм правила самостійно, пояснюючи, що до чого.
День знань несе в собі не тільки усвідомлення того, що почався новий навчальний рік і пора знову приступити до праці одержання освіти, а й безліч нових починань. Ми всі прекрасно знаємо або пам’ятаємо, що кожен навчальний заклад має безліч гуртків, олімпіад або ж секцій при собі. Кожен з нас зможе спробувати себе в новому для себе амплуа.
1 вересня не дарма відзначений червоним кольором на календарі, адже цей день – це початок чогось нового. Хтось веде своє чадо вперше в школу, хтось зі сльозами на очах стоїть на лінійці і усвідомлює те, що більше в його житті не буде такого моменту. Він не буде стояти в рядах учнів з кульками в руці, не буде більше дзвонити в шкільний дзвінок і просто ходити по шкільних коридорах.
У День знань можна покласти новий початок чому-небудь. Ми живемо в утвореному суспільстві, де кожен з нас повинен володіти певними навичками, яких навчають у даних навчальних закладах. На даному етапі еволюції не місце “не хочу”, “не буду”, повинно бути “хочу”, “роблю”.
Успіхів у навчанні!
Варіант 3
Ось і промайнуло літо, закінчились літні канікули. І знову я піду в школу, в свій рідний клас, до своїм однокласникам.
З самого раннього ранку мене розбудив будильник, моє сонне стан ще не розумів – навіщо так рано вставати. І вже через півгодини я, мої однокласники та інші святково вбрані школярі стояли на шкільній лінійці.
Тамар Миколаївна, наш класний керівник, була одягнута по-літньому в біле плаття, а на небі у цей час світило вже яскраве тепле сонце. Навколо лунали відомі нам шкільні пісні. Всі ми дарували своїм вчителям різні букети квітів, і вони з радістю в очах і посмішкою на обличчі приймали ці скромні подарунки.
Нарешті я зустрів своїх друзів: Тимура, Андрія і Дмитра. Як довго я їх не бачив. Під час виступу директора ми всі шепотілися про минулі канікулах, де хто був, що бачив.
Нарешті лінійка закінчилася, всі ошатні по парам пішли в школу, в наші світлі кабінети. Перший урок – класний годину. Тема уроку: «Як я провів літо». Всім нам Тамара Іванівна роздала по листочку, ми дістали свої ручки і почали писати твори. У голову лізли всякі незрозумілі думки. Про що писати? Про те, як ловив рибу, або як разом з другом ходили на ринок продавати карасів? Тижнями при поганій погоді я сидів біля комп’ютера – не дуже цікаве заняття. Думки не припинялися. Але вже через хвилин двадцять мій листочок вже був весь списаний.
Після уроку всіх нас відпустили додому, і вже після них я і мої друзі грали в футбол. А ось завтра почнуться нові предмети, домашні завдання, оцінки в щоденнику, але все це буде завтра, а сьогодні треба ще просто відпочивати!
Все-таки я люблю школу, люблю своїх друзів, і, звичайно ж, своїх вчителів. Школа – це світ знань і захоплень, а 1 вересня – особливий день, з якого починається період знань, нових термінів, нових умінь!
4 варіант: Що сказала мені мама перед 1 вересня
День знань
Коли жаркі літні деньки підходить до кінця, учні повертаються з літніх таборів і починають готуватися до школи. Перше вересня – «день знань», його з нетерпінням чекають діти, що йдуть у перший клас, а так само ті, для кого цей навчальний шкільний рік стане останнім.
Я до сих пір пам’ятаю, як мама, тримаючи міцно за руку, вела мене перший раз в школу. Всередині мене боролися два сильні почуття: з одного боку було моторошно страшно, а з іншого – дуже цікаво, що ж буде далі. У другій руці у мене був величезний букет квітів, який я з трепетом ніс своїй першій вчительці – Ірині Костянтинівні.
Слова мами
Виходячи з дому, я отримав від мами важливі напутні слова. Пам’ятаю, вона казала мені, що школа – це якийсь старт життєвого шляху. Пройти його не так вже просто, часто виникають труднощі і непорозуміння, але зумівши пройти його, ти отримаєш колосальний життєвий досвід. В школі ти знайдеш справжніх друзів, можливо навіть зустрінеш першу справжню любов, як ми з твоїм татом, з першого класу разом за однією партою просиділи. Головне-ніколи не сумуй і будь собою і у тебе обов’язково все вийде.
Лінійка
Прийшовши на урочисту лінійку, я відразу знайшов спільну мову з Ванею і Лерой – надалі у нас зав’язалася міцна дружба, незгасаюча, по сей день. Всі діти були одягнені в шкільну форму, дівчатка були з величезними бантами, а я був у солідному костюмі маленького джентльмена, на комірці сорочки у мене красувався краватку, мама сказала, що я маю діловий вигляд і дуже схожий на тата.
По закінченню урочистої лінійки нам вручили букварі, і ми з мамою пішли відзначати мій перший дзвінок у моє улюблене кафе. Там ми замовили багато смакоти, потім грали в хованки на дитячому майданчику, каталися на атракціонах і стріляли в тирі. Це перше вересня я не забуду ніколи.
