Людина по своїй суті жива істота, яка має жити в колективі. Не дарма розвиток людства прискорило свої темпи тільки коли люди почали жити в суспільстві, де кожен мав свою роль і призначення.
Здається, що в сучасному світі, де кожен день людина зустрічає тисячу знайомих і незнайомих людей, спілкується з ними, працює в колективі, самотність не загрожує нікому. Насправді не все так просто. Людина глибоко всередині може бути настільки самотній, що й не зауважує оточуючих його людей.
У багатьох почуття самотності має психологічний характер і потребує лікування та допомоги психолога.Нормальний, розсудлива людина без яких-небудь психологічних розладів і проблем не може жити в ізоляції, триматися осторонь і прирікати себе на самотність. Кожна людська істота прагне оточити себе близькими, люблячими людьми, будь то рідні, близькі або просто знайомі і друзі.
Життя надто важка та сповнена повсякденних проблем і неприємностей, щоб прожити її на самоті без допомоги близьких і коханих.Дуже часто гордість і недоречні пусті образи, застарілі конфлікти змушують людей відмовитися від рідної людини і не бачитися з ним.
Кожен повинен чудово розуміти, що ніякої привід не може бути настільки серйозним, щоб змусити відмовитися від рідного коханої людини.Щоб уникнути самотності потрібно вміти прощати.
