Опис картини Ранок на Куликовому полі
Як відомо, історія людства являє собою історію воєн. Практично в кожну епоху люди воюють один з одним і причини для цього можуть бути найрізноманітніші.
Картина Ранок на полі Куликовому розповідає про період, коли Русь прагнула звільнитися від посягань монголо-татар на свої землі і Куликовська битва стала квінтесенцією цієї боротьби.
Ватажком війська був Дмитро Донський, який зробив величезну кількість корисних справ для власного народу. На цій картині він є центральною фігурою композиції, але художник не виділяє його якимось особливим чином, як іноді роблять на інших картинах.
Завдяки цьому створюється композиційна цілісність картини, яка говорить про єдність народу. Князь тут є тільки своєрідним дороговказом, він наводить меч, обертаючи його на монголо-татар, на військо, яке прагне завоювати рідні землі. В іншому він схожий на інших воїнів, теж у простих обладунках, бородатий чоловік, якого легко сплутати з будь-яким іншим представником цього народу.
На тлі за Дмитром Донським розташовується стяг зі Спасом. Таким чином митець вказує на силу, яка веде князя і його військо, на віру, яка скріплює цих людей. Завдяки такій деталі глядачі, які дивляться на картину, розуміють – ця війна є священною, люди об’єдналися для того, щоб відстояти свою віру і свою землю.
Також слід звернути увагу на монолітність народу, який представляє собою практично єдиний ландшафт, який як би виростає з землі. Тут ми можемо розглянути такі типові фрази як «сини своєї землі» або «люди вирощені землею». Над іншими воїнами теж розвиваються стяги з іконами і святими образами, які об’єднують людей і теж створюють таку монолітність, якої є російський народ.
Безумовно, православна віра мала значну роль у боротьбі російського народу та захисту руської землі від загарбників. Саме тому на обличчях і в позах воїнів на цій картині ми бачимо вираз благородної люті і праведного гніву, який покликаний для того, щоб відстояти свою землю. В рядах воїнів ми бачимо і стар і млад, людей самих різних віків і в цьому теж проявляється згуртованість народу.
Картина навіює патріотичні настрої, хоча і може також бути трохи сумною. Адже багато хто з цих людей не повернутися з битви, вони залишаться лежати на полі. Як ми знаємо з історії, Куликовська битва забрала багато людей, але при цьому стала поворотною в долі російської держави.
Звичайно, дивлячись на таку картину, ми можемо багато міркувати про безглуздість війни, але можемо міркувати про це багато в чому завдяки подвигу людей, які одного разу вийшли на Куликове поле. Героїзм цих людей дозволив зберегти російську культуру і російську віру в тій формі, в якій вони пройшли крізь століття й сягнули нашого часу. Тому не слід шукати чогось негативного в цій картині, адже в героїчний подвиг народу завжди є сенс і краса.
