Одним з другорядних персонажів твору є пан Терентій Простаків, представлений письменником в образі чоловіка головної героїні поміщиці Простакової, батька їх невдалого сина Митрофанушки, фигурального власника фамільного маєтку.
Простаків описується в комедії як чоловік дворянського походження, несміливий, боязкий, забитий людина, у всьому потакающий своїй дружині.
Зовні пан Простаків виявляється неуважним, розсіяним, нерозторопним людиною, одягненою в мішкуваті вбрання.
Характерними рисами Простакова є його всеосяжна лінь і слабодухість, що виражаються у відсутності своєї власної думки, слепя вірячи дружині, покірно змиритись з її діями, зазнаючи навіть фізичні побої від благовірної подружжя.
Серед оточуючих з подачі дружини Простаків вважається рохля, слабомыслящим людиною, відмінним дурістю, повною неосвіченістю і дуростью, при цьому в натурі героя присутній смирення, довірливість і неймовірне терпіння, а також наявність якоїсь духовності і відсутність черствості. Деякі герої називають пана Простакова незліченною дурнем, а, на думку дружини, її чоловік – остаточний урод.
Оскільки Простакову притаманна слабодухість і крайнє слабомыслие, всі домашні справи в маєтку ведуться пані Простакової за її розумінню і вказівкою, а кріпаки і дворові селяни не сприймають Простакова як дідича і господаря.
Звичка у всьому виконувати накази дружини, призводить до ситуації, коли Простаків перетворюється в тінь власної дружини, представляючись як женин чоловік, буваючи у неї винуватим завжди і у всім без видимих причин.
Будучи підкаблучником, у Простакова повністю відсутня винахідливість і розумна логіка, що він част демонструє перед оточуючими і домашніми, періодично впадаючи в ступор або висловлюючи безглузді думки.
При всіх своїх негативних характерних рисах Простаків шалено обожнює свого синочка Митрофанушку, пишаючись ним, незважаючи на неприкриту дурість підлітка і його нестримну лінь, при цьому не сміючи у відкритій формі проявити свою любов, турботу і ласку.
Розкриваючи образ пана Простакова, письменник зображує нещасливе життя на перший погляд добропорядної родини, в якому главою сім’ї стає жорстокий монстр в особі пані Простакової, синку виростає у вигляді телепня і бовдура, а деградировавший від власної ліні, пасивності і безвілля Простаків не може протистояти рішенням держави про реквізицію маєтку. Флегматичність, невігластво і обмеженість Простакова.
