Картина Фельдмана притягує погляд. Тут настільки одухотворений солдатів. У нього такий погляд, наповнений почуттям якимось хорошим… Мені дуже подобається картина. Вона ніби розповідає казку, до якої так і хочеться прислухатися. До речі, солдат, який повертається додому після закінчення служби, іноді і є героєм казок.
Його постать, зрозуміло, центральна в картині, хоч і знаходиться трохи ліворуч. І тут я бачу контраст темного і світлого. Тобто всі бачать, як виділяється біла береза на тлі його темного пальто. Ще берізки поруч є. За спиною ціла пара, поруч з головною березою, яку солдат обіймає, пень і молода берізка. Це про всіх віках людини. Нагадує це про те, що в природі кругообіг. І взагалі, навколо майже всі жухлое – осінь.
В траві стільки різних відтінків цього кольору, ще залишається трохи зеленого від літа. Поля прибрані, одна земля видно. Далі ліс осінній. Думаю, що це теплий день початку жовтня. Видно будиночки. Думаю, що це початок села. Паркан, кілька дахів. Так ось – береза тут така світла, красива. Береза часто символізує дівчину – в народних піснях, наприклад. Може бути, солдатів представляє, як ось-ось побачить свою дівчину.
Солдат трохи втомився. У нього, по-моєму, рана, подряпина на щоці. За плечима – рюкзак. Він явно з дороги. В кишені якісь папери. Мені здається, що це молитви. Він їх читав, щоб дістатися додому. Або листа з дому, але таке приємне, що він його тільки перечитував. Не карта, так як він повинен знати місцевість. Я думаю, що він якраз повернувся в рідне село. І на Батьківщину теж був за кордоном, на війні. Але ось, на щастя, зумів повернутися – живий і здоровий.
Ще тут дуже красиве небо. Хоча і хмаринки є, але колір неба такий яскравий. Напевно, скоро хмари підуть, скоро Сонце вигляне. На картині показано пауза, зараз він порадіє і піде в село. А там кожен його буде пізнавати, радіти, тиснути руку, скрикувати – кликати рідних, буде кликати солдата в гості, а він буде поспішати до своєї сім’ї. І ще він може згадувати, як було раніше. Порівнювати з тим, що зараз. Раптом він вже дивиться на свій будинок? Сподіваюся, що будинок не зруйновано. Загалом, на картині пауза, ось і загадка. Піде дощ? Сонце вигляне? Солдат далі кинеться до дому, до сім’ї радісно? Чи заплаче?!
Питань багато. І автор спеціально загадав ці загадки. Але я думаю, що в цій казці все добре. Солдатів стільки всього пройшов, щоб повернутися до щастя.
