Картина «Суперечка», була написана російським художником Ю. Піменом в середині минулого століття. А саме в 1968 році. Як і більшість робіт даного автора, картина «Суперечка» показує звичайні будні радянського народу.
На картині зображені дівчина і хлопець, які, швидше за все студенти. Судячи з обстановки навколо них, а саме з простим табуретках, і тарілок на столі, можна припустити, що молоді люди знаходяться в їдальні.
Молоді люди одягнені просто. Дівчина з рудим волоссям і маленьким чорним бантиком на голові одягнена в чорну спідницю, коричневий піджак і чорні чоботи. Хлопець, що сидів навпроти неї, одягнений у класичний сірий костюм і туфлі. Обидва одягнені в класичному стилі тих років.
По жестикуляції молодих людей видно, що між ними йде якийсь спір. Але швидше за все це мирний спір, у якому немає образ, швидше за все в ньому кожен показує свою точку зору. По жестикуляції хлопця видно, що він намагається щось довести і як видно по дівчині, яка задумливо тримає руку біля підборіддя, доводи молодої людини переконали дівчину або хоча б змусили її замислитися про те, що він говорив. Швидше за все, дівчина думає, що відповісти своєму опоненту. Кожен сидить на табуретці не повністю, а на краї, що говорить про те, що кожен готовий продовжувати відстоювати свою правоту.
Але скоріше всього точка зору молодої людини була більш грунтовна, тому дівчині нічого сказати і тому на картині вона замислена. Напевно, до кінця спору вона не зможе відповісти і в суперечці переможе молодий чоловік.
Ю. Піменов настільки ясно намалював картину «Спір», що нікому не складе труднощів зрозуміти, що відбувається на ній. І кожен може побачити і зрозуміти історію спору між дівчиною з рудим волоссям і молодою людиною в класичному сірому костюмі, зображених на картині.
8 клас. Російська мова
Твір опис картини Спір Піменова
Картина ця дуже цікава. На ній зображено суперечку. Суперечка між чоловіком і жінкою, хоч вони ще й молоді. Думаю, що це, як і ми, старшокласники. Вже явно це не діти, хоча і в шкільній формі.
Зображені вони на тлі сірої «нецікавою» стіни. Зате підлога тут схожий на шахову дошку. А фігури в шахах адже теж по-своєму сперечаються. Може бути, ці герої порівнюються з рештою двома фігурами. Від їх спору залежить, хто переможе! Жінки або чоловіки…
Вони сидять за столом на табуретках. Праворуч хлопчик, і ми не бачимо його обличчя, так як він повернувся від глядача. Він майже підстрибує з табуретки. Він явно напружений – в запалі суперечки. Він, напевно, доводить щось. Сам сперечальник у сіро-блакитному костюмі, чорних гостроверхих черевиках.
Праворуч руда дівчинка в коричневій шкільній формі. Вона в чоботях, так як, напевно, на вулиці осінь. Волосся дівчинки зібрані в рудий хвіст. Можливо, це натяк на те, що вона «лисиця»! Дівчата вони, взагалі, такі – можуть хитрувати. Хлопець ось розпинається, доводить щось, а вона може просто з кокетства брати участь у суперечці, з якихось своїх інтересів. Дівчатам, взагалі, складно довіряти. У них ніколи немає нормальної дружби. Дружити вони можуть лише «проти» когось третього. У нас, хлопців, все не так! Ми дружимо – так на століття. Звичайно, завжди є винятки.
Так от, дівчинка, справді, тут спокійно сидить на своїй табуретці. Вона з цікавістю дивиться на хлопця.
Тут поки що немає третього героя, який міг би розбити їх руки, як завжди роблять у суперечці. Свого роду, секундант такий. Щоб потім ніхто не сказав, що умови суперечки були не такими – свідок обов’язково потрібен.
Хоча картина досить сіра, але відчувається вогонь того самого спору. А хлопець може так хвилюватися тому, що ця дівчина йому не вірить на слово, не підпорядковується. А адже жінки повинні були слухати чоловіків. А тепер – у кожної своя думка… І кожна – суперник чоловікові. Шкідливі створення вони – жінки, але без них, звичайно, було б нудно…
Сподіваюся, що, все-таки, переможе у суперечці хлопчик. Йому це явно потрібніший! Чоловіча гордість, все-таки. Дівчинка, то є дівчина могла б це зрозуміти й пожаліти його!
Хоча ні, не потрібна нам така перемога «з жалю». Хлопець сам переможе, ще й трохи підіграє дівчинці, щоб вона не розревілася, щоб їй, як слабкій істоті (з нестійкою нервовою системою), було б не так прикро.
