Повість Валентина Распутіна “Живи і пам’ятай” приковує до себе особливу увагу. У цій повісті показано важливість людського вибору. Особливу важливість вибір спостерігається в складні для всього народу часи, наприклад, як у цій повісті – під час Великої Вітчизняної війни. Людина здатна мати великі заслуги перед Батьківщиною, перед товаришами, проте завжди все може зміниться і ситуація погіршитися через неправильного вибору.
У повісті “Живи і пам’ятай” розповідається про Андрія Гуськова, звичайного солдата, який на своєму життєвому шляху звернув не туди. В останні місяці війни він втік з госпіталю, щоб повернутися в рідні місця, зустріти рідних і близьких, війна – це пройдений шлях. Він хоробро служив, захищав свою батьківщину, і Радянського союзу залишилося зовсім небагато щоб добити ворога, проте Андрій отримує поранення і його відправляють у госпіталь. На війні потрібні люди, тому повністю не відновившись, Андрія хочуть відправити назад на фронт. Дізнавшись про це, Гуськов вирішується втекти з госпіталю, він не хоче гинути в останні місяці війни.
Його оголошують дезертиром. Це був для нього цей вирок. Вдома його чекали не рідні та близькі, а міліціонери і військові. Тому головний герой повинен був ховатися, так як в ті часи дезертирів розстрілювали без суду і слідства. Єдине, кому він міг довіряти – це власній дружині – Настене. Вони одружилися ще до війни і не можна сказати, що це була міцна сім’я. Не можна сказати, що вона його дуже любила.
Не можна сказати, що він її сильно любив, проте вони поважали один одного, цінували і тому вирішили одружитися. Вона єдина довідується що він переховується і повернувся додому, але не можна нікому знати, тому він ховається в лісі. Його підтримала дружина, носила йому їжу, одяг. Вона всіма силами намагалася врятувати його, так як була порядною і це обов’язок дружини – допомагати чоловікові у важкі хвилини життя. Але ні з ким не могла Настя поділитися тим, що вона знає. Жителі села помітили, що вона постійно йде в ліс, що вона носить туди їжу, це викликало велику підозру.
Пішли чутки, що там у Насті коханець і вона не вірна своєму чоловікові, Настя змушена була терпіти зневагу з боку оточуючих, але не видавати чоловіка. Вона завагітніла і чутки тільки посилилися, а вона продовжувала допомагати своєму чоловікові. Коли чутки дійшли до міліціонерів, то вони вирішили простежити за нею, коли вона, в черговий раз плив на човні в ліс до свого рідного чоловіка. Помітивши це, вона приймає рішення вчинити самогубство, аби врятувати чоловіка.
Андрій Гуськов – дезертир, який не дослужив пару місяців, війна скінчилася і односельці зустріли з фронту всіх як героїв, а йому судилося жити і пам’ятати про те, до чого призвів його втечу. Живи і пам’ятай, Андрій Гуськов.
