Ніколи раніше не замислювався про те, чому всі дорослі нас змушують працювати. Буквально з малих років, ледь я став добре стояти на ногах, мене почали брати на кнопку картоплі, давали маленьке відерце і в жартівливій формі пропонували допомогти. Після, коли я став трохи старший, батько завжди брав мене з собою в гараж, щоб я допомагав йому лагодити машину. Моя роль була, звичайно, не велика, я всього лише подавав ключі, приносив мастило, ганчірки, але батькові було важливо моя присутність.
Але для чого все це? Дитинство, веселе, безтурботне, пролетіло так швидко… І що я пам’ятаю про нього?! Кнопку картоплі та ремонт авто, гору митої посуду, починенный разом з дідом садовий стілець. Навіщо мені це…
Сьогодні на уроці технології вчитель попросив всіх нас сколотити шпаківні. Заготовки деталей були вже зроблені хлопцями старших класів, нам же залишалося буквально вбити пару цвяхів. Яке ж було моє здивування, коли мій однокласник, недавно переїхав до нас з великого міста, став бити по скворечнику не тією стороною молотка, мало того, ще й перегнув всі видані йому цвяхи і примудрився зламати палець. Вже в медпункті, коли йому сутужно заматывали рану, я запитав його : «Невже ти вперше тримаєш в руках молоток? Або це навмисне, щоб на уроках лінуватися!».
Хлопцеві стало якось незручно, це було помітно по проявившемуся на щоках легкого рум’янцю. Виявилося, що його батьки весь час віддавали роботі, вони не відмовляли синові в розвагах і дорогі подарунки. У них не було потреби в поїздках на дачу, власноручного прополювання грядок або ж поклейке шпалер. За них це робили інші люди за певну плату. Якщо в будинку ламався стілець, лампочка або полку з квітами, вони просто викидали ці речі. Їх син бігав на вулиці, ганяв на велосипеді, стріляв по горобцях не з саморобної рогатки, а з тієї, що купили в магазині. Але що в результаті?! Так чи добре вони виростили свого сина, а як він стане жити сам, якщо, раптом, не зможе найняти таких же працівників…
І тут мене осінило… адже все, що було зроблено, відремонтовано, викопано, вбито – було зовсім не даремно. І це була робота над собою.
Варіант 2
Перш ніж почати працювати або працювати, потрібно розібратися в цих поняттях. Робота не те ж, що праця, вони відрізняються один від одного. Робота найчастіше носить з собою обов’язковий характер, – те, що людина має робити за плату, як борг перед батьками або перед суспільством, перед своїм начальником або господарем. Робота не завжди може подобатися, і не може бути безкорисливою. Сам корінь цього слова походить від «раб», говорить про якийсь залежності від свого роботодавця.
Праця ж несе добровільний характер, і він може бути різним, – праця над собою і своїми якостями, інтелектуальна праця, праця у сфері управління, у сфері торгівлі, фізична праця. Найчастіше слово «праця» має на увазі добровільне поліпшення своїх навичок, якостей в тій чи іншій області. Сьогодні роботу і працю перестали розрізняти і вважають ці два слова практично синонімами.
Важливість роботи над собою, душевного праці прищеплюється людині з пелюшок. Не працюючи ніхто не зміг би навчитися ходити, самостійно їсти, говорити, – все, що ми тепер добре вміємо робити результат наполегливої праці як батьків, так і самої дитини. У житті людини все супроводжується труднощами, без праці людина не здатна почуватися корисним, він починає нудитися, хандрити і хворіти.
Часто люди не можуть розрізнити ледаря і людини інтелектуальної або творчої праці. Люди, які займаються виключно фізичною працею бачать у вчених, художників, музикантів, поетів нероб, але це праця, і може бути набагато важче, ніж бездумна фізична робота. Але потрібно поважати будь-яку працю і роботу.
Людина має право вибирати для себе ту форму праці, до якого у нього лежить серце, адже якщо займатися улюбленою справою можна стати хорошим, затребуваним суспільством фахівцем і така користь може принести людині не тільки гроші, але повага і відчуття щастя.
Варіант 3
Кожному з нас з дитинства відома чудова народна мудрість: «Без труда нема плода і рибку зі ставка». Праця – це дійсно важлива складова нашого життя. Його важливість незаперечна в будь-якому віці і соціальному стані. «Праця зробила із мавпи людину» – можливо, у цьому висловленні є частка правди.
Праця годує людини, є джерелом життя та існування.
Варто розрізняти інтелектуальну і фізичну працю. Не можна назвати менш важливим якийсь із них. До працівників інтелектуальної сфери належать вчені, лікарі, вчителі. Фізичною працею займаються спортсмени, шахтарі, робітники, будівельники. Зміна видів діяльності, що допомагає розслабитися і втомлюватися з меншою силою.
Працьовитість – найважливіша якість людини. Працьовиті люди, як правило, наполегливі і наполегливі в досягненні своїх цілей.
Важливість праці в повсякденному житті кожної важко переоцінити. Праця вдосконалює тіло і дух. У нашому повсякденному житті постійно присутній працю. Людина, що не займається абсолютно ніяким працею, деградує фізично і духовно.
Самий головний і серйозний ворог праці – це лінь. Вона гальмує людини і руйнує його зсередини. Лінь протидіє праці, і щоб її побороти, потрібно розвивати в собі силу волі та наполегливість.
Праця не має бути корисливим. В першу чергу він робиться заради себе, а вже потім заради грошей, слави, визнання.
Праця – це, насамперед, розвиток. Працюючи, людина розвивається, набуває певний досвід і навички у конкретній сфері діяльності, постійно закріплюючи їх.
Праця – основа цивілізованого життя на планеті. Завдяки йому людство досягла тих висот, які він має зараз. При серйозній наполегливості він має свої солідні плоди.
Підводячи підсумок міркування про важливість праці, хочеться закликати кожного з нас приділяти якомога більше уваги праці і самовдосконалення, боротьбі з лінню і розвитку сили волі.
Твір про працю для 7 класу
