Образ Зурина
Честь, гідність, любов до своєї Вітчизни – вічні теми для створення письменниками творів. А. С. Пушкін присвятив цій темі безліч своїх творів, у тому числі і повість «Капітанська дочка». Довгих три роки йшла робота над її створенням. Заснована на реальних архівних документах, вона вчить молоде покоління доблесті і моральності.
Багато героїв другого плану в повісті, але вони відіграють важливу роль у формуванні особистості головних героїв. Серед таких Іван Іванович Зурин офіцер російської армії, без якихось особливих видатних подвигів. Його легковажність і безпосередність не заважала йому командувати гусарським полком,де його увжали і підлеглі і керівництво. У свої тридцять п’ять він особливо не замислювався про серйозність життя, його життя вічне свято. Веселий чоловік, Зурин не проти випити і пограти в карти.
Нічого видатного немає і в зовнішності офіцера. Як і належить військовому ставна постать, високий зріст, як прийнято у гусар – чорні довгі вуса. До сім’ї і любові Зурин відноситься як до дурості і дурощів, для нього головне-свобода від зобов’язань.
У житті головного героя Гриньова він зіграв важливу роль. Познайомившись з ним в трактирі міста Симбірська, при першій зустрічі, Зурин виграв в більярд у Гриньова великі гроші 100 рублів). Григорій віддає офіцерові борг, незважаючи на вмовляння супроводжуючого його Савельича. Тобто в даному епізоді на тлі Іван Івановича Петро постає перед читачами як людина честі.
Інша зустріч сталася при спробі втечі Петра Гриньова зі своєю нареченою Машею. Зурин звільняє з-під варти Петра, надає допомогу з житлом. Автор представляє нам Іван Івановича як безстрашного людини і справжнього друга. Він впливає на рішення головного героя залишитися у нього в отрядке і чесно боротися проти Пугачова. При першій же можливості, розуміючи стан Петра, Зурин дає одному звільнювальні, що той відвідав батьків і наречену. Однак, отримавши розпорядження керівництва, Іван Іванович, як людина віддана військової присяги, повідомляє Гриневу про його арешт у справі Гриньова і необхідності відправки Слідчу комісію в Казань. Більше про долю Зурина нічого читачеві невідомо.
З цих невеликих епізодів повісті складається образ гусарського офіцера того часу. Іван Іванович Зурин як звичайна людина має свої переваги і недоліки. При розгульний спосіб життя, пристрасті до азартних ігор,він як і належить військовому, вірний своєму слову, відданий Вітчизні та обов’язку командира гусарського загону. Його поява в повісті формує характер головного героя Петра Гриньова, роблячи з нього справжнього військового і людини, безмежно відданого своїй Батьківщині.
