Урбоекологія – це наука, що вивчає взаємодію діяльності людини з навколишнім середовищем на території поселень. У XXI столітті міста стають місцем зосередження більшої частини населення планети. Так, у 2001 році вперше кількість міських жителів перевалила за 50 % від загальної кількості населення Землі. Передбачається, що до 30 років цього століття жителів міст стане в 2 рази більше, ніж жителів сільської місцевості. Тому урбоекологія та проблеми міст зачіпають інтереси все більшої і більшої кількості людей. Особливо актуальні розробки щодо поліпшення міського середовища, запропоновані урбоэкологами для жителів мегаполісів.
Основи урбоэкологии
Урбоекологія – наука, що використовує для вирішення своїх завдань дані технічних, інженерних, медичних, біологічних, географічних, соціальних і економічних наук. Об’єкти вивчення урбоэкологии – це освоєні людиною території, до яких належать окремі будинки, квартали, міста, області і навіть цілі країни. Предмет вивчення урбоэкологии – механізми взаємодії урбанізованої і природного середовища. Завданням урбоэкологии є розробка плану розвитку поселення, що забезпечує високу якість життя людини, охорону здоров’я, охорону літо-, гідро-, атмосфери і біоти від згубного впливу міської забудови. Впровадження розробок урбоэкологии в життя багато в чому залежить від політики держави.
Часто кажуть, що урбоекологія – це розростання міст і проблема перенаселення. Але існують і інші екологічні проблеми, пов’язані з містами:
- зростання забруднень середовища міст, попадання забруднень у навколишнє середовище навколо міст;
- «розповзання» міст і кількості мешканців, занадто висока щільність населення, перетворення міст в гігантські мегаполіси з населенням у десятки мільйонів чоловік;
- витіснення природного ландшафту штучним;
- втрата людиною прямих контактів з природою (дотикових, звукових, візуальних, нюхових);
- вплив на природні добові біоритми людини (нічна робота, освітлення міст вночі, шум).
