Як ще можна зробити виноску
Є ще один, найбільш незручний спосіб розміщення приміток. У цьому випадку вся бібліографія нумерується (це проводиться у списку літератури), і виноска робиться не на конкретне видання, а на номер з вказівкою сторінки. Таку примітку не поміщається в кінці параграфа, не внизу, а прямо в тексті.
Наприклад, (12, с. 88) або [12, с. 88], де “12” позначає видання, зазначене в списку літератури в кінці роботи, а “88” – сторінку цієї праці.
Такий спосіб пояснюється поліграфічної бідністю, наприклад, відсутністю відповідних коштів для набору тексту з примітками і виносками. Безсумнівно, для автора різко спрощується вся процедура друкування – не потрібно узгоджувати нумерацію і обчислювати, чи вистачить місця для розміщення виносок, або пора переходити на іншу сторінку.
Однак сама необхідність згадувати, стаття якого автора криється під номером 76, заглядати в роботи для з’ясування цього, мало кому сподобається. І викладачі на початку першого навчального семестру чесно кажуть, що так робити не треба.
З цієї причини найчастіше вживається самий прийнятний спосіб розміщення виносок, загальноприйнятий при оформленні академічних робіт – внизу сторінки, під горизонтальною рискою. Це доставляє деякі незручності при друкуванні на друкарській машинці. Доводиться наперед підраховувати, скільки на сторінку доведеться приміток і скільки рядків для них потрібно буде відвести. Однак з появою комп’ютерного набору проблема відпала в принципі, так як всі ці операції виконуються автоматично.
В цьому випадку залишається єдина проблема – як їх нумерувати. Справа в тому, що в принципі конкурують два способи: наскрізна по всій роботі і на кожній сторінці окрема. У другому випадку виникають складності з внутрішніми посиланнями. Наприклад, вам потрібно послатися на якусь виноску – просто щоб не повторювати аргументацію. Якщо у вас посторінкова нумерація виносок, ви напишете (див. с. 23 приміт. 6). А ось з номером сторінки виникнуть проблеми, так як остаточно він буде зрозумілий тільки при друці.
Тому найбільш зручно використовувати наскрізну нумерацію, при якій достатньо вказати “див. виноску 123”, щоб було зрозуміло, на що ви посилаєтеся.
