Вкажіть відмінності від дитинства отроцтва: важливі періоди життя людини

Твій малюк росте не по роках

Етап дитинства характеризується стрімким ростом і розвитком дитини. У дитинстві малюк велику частину часу проводить у сні, прокидаючись від почуття голоду або від інших неприємних відчуттів, при цьому розвиваються мігательний, хапальний і смоктальний рефлекси, прорізаються молочні зуби, і що важливо, за допомогою гри дитина починає пізнавати і пізнавати навколишній світ. Далі слід також досить важливий і значний період в житті, так як в цьому віці (3-6 років) мозок дитини активно розвивається, а починаючи з 7-8 років малюк примножує отримані знання.

Нові горизонти, або Що таке підлітковий період?

Вказати відміну від отроцтва дитинства, яке є одним з найбільш значущих у фізіологічному і психологічному плані, досить просто. Це початок процесу статевого дозрівання. Внутрішні і зовнішні зміни разючі, тобто з вчорашніх малюків, веселою і неслухняною дітвори, починають «вимальовуватися» юнаки і дівчата. Підлітковий етап досить складний для кожної дитини. Стоячи на порозі дорослого життя, отрок стає більш незалежним, з одного боку, а з іншого боку, не маючи власного життєвого досвіду, досить вразливим.

Даний матеріал розрахований на учнів 5 класів. Вказати відмінності від дитинства отроцтва – не означає все звести лише до віковим і фізіологічним особливостям розвитку. Учням важливо зрозуміти, як змінюється світовідчуття маленької людини, коли в одну мить, перебуваючи в теплому родинному гнізді, малюк, вступає в пору отроцтва, починає відчувати сумніви у всьому, чого раніше його вчили батьки. З’являється власну думку, а з ним і тисячі запитань до самого себе. Отрока тягне невідомість за стінами батьківського будинку, і це відчуття приносить в його молоду душу розбрат, в першу чергу з самим собою.

Дивіться також:  Позаурочна діяльність в 4 класі за ФГОС нового покоління

Твір по творчості «Дитинство. Отроцтво» Л. Н. Толстого є чудовим приводом зрозуміти важливість дитинства та складності підліткового періоду. Хотілося б відзначити, що твір написано з щирою любов’ю до дітей, у яких автор бачить нових ідеальних людей, не зіпсованих вадами і колотнечами життя. Аналізуючи душевні пориви головного героя, автор змушує задуматися молодь про тих позитивних душевних якостях, які притаманні саме їм, дітям. Автор бажає їм зберегти цей «скарб» в своїй душі, ділитися ним зі світом, пестити, плекати і всіляко берегти його.