Поняття «свобода» знаходить своє відображення у творчості багатьох поетів, в тому числі і у Олександра Сергійовича Пушкіна. Зазначимо, що Пушкін її зводить у Абсолют, він досліджує різні види свободи, зіставляє їх зміст.
Великий вплив на становлення Пушкіна як поета надали роки, проведені в Царськосільському ліцеї. Саме під впливом юнацьких ідей автор створює «Лицинию», тому що Олександр Сергійович живить великий інтерес до давньоримської історії. І не випадково, адже в роки республіки та імперії в римському державі панував рабовласницький лад і сам розуміння свободи для варварських племен у призмі римського права не передбачалося. Поет зазначає, що Рим креп і ріс у часи свободи, а крах імперії відбулося при торжестві рабства.
У 1817 році Пушкін пише «Вільність», де висуває постулат неподільності таких понять як «закон» і «свобода». На наступний рік він пише «До Н.Я. Плюсковой» і позначає своє місце в суспільстві, декларуючи свою значимість і призначення не в розвазі монархів, а в служінні і любові до народу і його відображенням в літературній діяльності. У 1819 році молодий Пушкін пише вірш «Село». В ньому знаходиться відображення думок Пушкіна стосовно того, що людина може зруйнувати устрій навколишнього світу, адже він порушує її закони, з’являючись на світ вільним.
Через 4 роки Пушкіну судилося пережити душевний застій, відображенням якого стане вірш «Свободи сіяч пустельний». Поет усвідомив передчасність своїх поглядів та ідей. Вони не могли правильно сприйматися страждають від закрепощенния народом. Він усвідомлював безнадійність своїх закликів. Вичерпавши всі засоби до пробудження в людях почуттів, подібних своїм, він звузив поняття «свобода» до невеликого радіусу навколо себе.
Тепер свободою для поета була його незалежність, можливість жити так, як він хоче. У вірші «Анчар» поет не використовує конкретизації місць і часу, ототожнюючи покірного раба з російським народом і його важкою долею.
З часом поняття свободи у поета змінюється до критерію незалежності морального життя. З цим розумінням і піде з життя видатний поет Росії.
Твір Волелюбна лірика Пушкіна
Пушкін – великий російський поет, у творчості якого знайшли відображення багато проблем, які хвилюють кожну людину і актуальні донині. Однією з таких є тема свободи. Вона звучить в його творах протягом усього його творчого шляху.
У різні періоди свого життя поета хвилювали різні сторони цієї проблеми: соціально-політична свобода, особиста свобода людини і свобода слова і творчості.
Для ранньої творчості Пушкіна характерна тема соціально-політичної волі. Письменник висловлював свою незгоду з політичним порядком того часу, а саме, необмеженої влади царя і кріпосної залежності. Рішення даних проблем він бачив в ідеї освіченої монархії. Це відбилося у віршах «Вільність», «К Чаадаеву», «Село». Пушкін хотів свободи для кожної людини, незалежно від шару населення, до якого він належить. Він вважав, що всі люди повинні володіти рівними правами і привілеями, і щоб воля однієї людини не обмежувала свободу іншого. Свобода для Пушкіна – не свавілля і анархія, а осмислене підпорядкування розуму і справедливого закону («Вільність»).
У зрілому віці для поета стає найбільш важливою є свобода особистості. В цей період відбувається переосмислення ним теми соціально-політичної незалежності, і він починає задаватися питанням про те, хто гідний свободи, всім вона необхідна. Ця думка лежить в основі творів «Свободи сіяч пустельний», «З Пиндемонти». На перший план у його творчості виходить свобода самовираження, яка тісно пов’язана з темою поета і поезії. Пушкін вважає, що справжній митець не повинен слідувати за думкою натовпу, а повинен творити від душі і серця, незалежно від оцінки оточуючих. Також під свободою творчості він розумів відсутність обмежень з боку влади, зниження цензури. Прикладами віршів, що містять дану проблему є «Поетові», «Поет і юрба», «Я пам’ятник собі воздвиг…» та ін.
Отже, можна зробити висновок про те, що тема свободи – одна з головних у творчості А. С. Пушкіна. Поет висвітлює безліч граней цієї проблеми, але в основі кожної з них стоїть гуманність і повагу до людини і людей в цілому.
9 клас
